Щоденник «Rzeczpospolita» повідомляє про засідання Комісії юстиції польського Сейму у зв’язку з дослідженнями, які польські експерти провели цієї осені у місці смоленської авіакатастрофи. 10 квітня 2010 року під Смоленськом розбився літак Ту-154 М, загинула вся польська делегація з президентом Лєхом Качинським.
Деякі детектори виявили тротил – сказав у Сеймі головний військовий прокурор Єжи Артимяк. Він наголосив, що це не означає, що в літаку були вибухові матеріали. Запевнив: жодні докази не дозволяють припускати, що в літаку стався вибух. Політики опозиційної партії Право і справедливість закинули прокурорам, що вони вводять громадськість в оману. Учора – пише «Rzeczpospolita» – до Польщі привезено матеріал, зібраний польськими експертами з уламків літака та місця трагедії. Проведення аналізів триватиме навіть півроку.
Газета «Rzeczpospolita» помістила рецензію книжки «Між Майданом і Смоленськом», яка є записом розмови двох публіцистів з політиком партії Польща – найважливіша Павелом Ковалем. «Тепер він – євродепутат і на польську внутрішню війну між партіями Громадянська платформа Право і справделивість може глянути збоку й порушувати контроверсійні питання відносин зі східними сусідами. Так є у випадку українського націоналізму, яким нас лякають десятки років», – відзначає автор статті Філіп Мемхес. Як читаємо, Павел Коваль не применшує історичних кривд. Але не осуджує українського націоналізму цілком. Старається побачити в ньому й позитивний потенціал. Звертає увагу, що в більшості європейських країн націоналізм – це продукт західної політичної культури, спосіб становлення власної держави, тотожності, зрозуміння своєї відмінності – і виявився позитивним проектом.
На думку Коваля, пише автор статті у виданні «Rzeczpospolita», український націоналізм тепер на такому етапі розвитку, як польський 100 років тому і треба його цивілізувати, а не витіснити. Політик відзначає проєвропейський курс партії «Свобода» й закликає помітити в українських націоналістах польських союзників. Дразливі справи, які нас розділюють, стосуються минулого, а не актуального.
Видання «Dziennik Gazeta Prawna» інформує, що кожного року кількадесят тисяч солдатів запасу у Польщі можуть сподіватися направлення на 10-денні вишколи. Це стосується людей, які не мали жодного контакту з армією. Від такого обов’язку не можна ухилятися. У майбутньому це може бути 30 тисяч осіб на рік. Розглядається розпорядження уряду в цій справі. Така пропозиція може дивувати, бо вже три роки у Польщі немає обов’язкової військової служби. Проте, відомство національної оборони пояснює, що запас є головним джерелом людей у випадку збройного конфлікту.
Міністерство науки планує створити центральну програму викривання плагіатів – пише «Gazeta Wyborcza». Там були б враховані роботи студентів і наукових працівників. Кожен виш мав би обов’язок помістити в ній кожну наукову працю. Польські виші користуються багатьма комерційними протиплагіатними платформами, але вони – різні. Не перевіряють усього змісту, а лише частину й не можна порівняти текстів з різних вишів, а то й факультетів одного вишу.
Н.Б.