Буде список Кваснєвського до Європарламенту

Щоденник «Gazeta Wyborcza» коментує постанову колишнього президента Польщі Алєксандера Кваснєвського співтворити лівоцентристський список на вибори до Європейського Парламенту у травні наступного року. Партнерами колишнього президента у новому політичному русі – Європа плюс – будуть Януш Палікот, який керує партією свого імені, і євродепутат Марек Сівєц. Не хоче приєднатися до цього проекту Союз лівих демократів. Дві авторки аналізу, Аґата Новаковська та Домініка Вєльовєйська, пишуть у виданні «Gazeta Wyborcza», що Алєксандер Кваснєвський – це, можливо, єдиний політик у Польщі, який має потенціал перевернути політичну сцену догори ногами. Може зірвати поділ на керівну партію польського уряду, Громадянську платформу, та найбільшу опозиційну – Право і справедливість. Цей поділ який надокучає щораз більшій групі виборців. Коментаторки звертають увагу, що колишній президент позбавить голосів передусім Громадянську платформу.

«Gazeta Wyborcza» звертає увагу на оприлюднене цими днями порозуміння про ліквідацію Церковного фонду. Замість нього, миряни зможуть перерахувати на вибрану Церкву або релігійну організацію піввідсотка податку. Підтримують таку постанову уряд і Католицька церква. Але представники менш численних у Польщі віросповідань таку ідею критикують. Найгостріше протестує Православна церква: «Наші миряни живуть передусім у селех і містечках, отже, й фінансування з їхніх податків було б невеликим», – сказав глава Польської автокефальної православної церкви архієпископ Сава. Голова управи Об’єднання єврейських релігійних громад у Польщі Піотр Кадльцік оцінив, що пропозицію перерахування піввідсотка податків вони сприйняли «без захоплення».

Газета «Rzeczpospolita» пише про щораз більше значення технічних вишів, куди найчастіше поступають молоді люди. Студентів притягає урядова програма замовних напрямків навчання. Найкращі отримують 1000 злотих (240 євро) додаткової стипендії на місяць. Але й там, де цього немає, випускники середніх шкіл проявляють щораз більшу дозрілість, знаючи, що звання інженера гарантує роботу і вищу зарплату. Речник Національного центру дослідження і розвитку Павел Кужинський пояснює, що деяких змін на ринку праці передбачити не можна, але ймовірність невідповідного навчання – незначна. Адже планування відбувається з участю роботодавців. «Rzeczpospolita» також звертає увагу, що про польських інженерів запитують роботодавці з Німеччини, Чехії, Скандинавії.

Щоденник «Parkiet» пише про відкриття клубу економічних ідей і пропонує дискусію, про те, чим сьогодні є патріотизм. Ось кілька ідей: «У контексті Польщі усі дії повинні зводитися до забезпечення довготривалого економічного піднесення. Це найпростіший прояв патріотизму». «Обмеження конкуренції короткостроково може приносити результати, але в довгостроковій перспективі має деструктивний вплив на всю економіку». «Патріотизм проявляється у заходах з метою збільшення економічного потенціалу». «Надалі функціонує підозрілива політична система, яка суперечить менталітетові поляків. Ми хочемо заробляти, і це – нормально, але влада дивиться на нас із недовірою».

Н.Б.