Порошенкові легше з американцями, ніж з європейцями?

Понеділкові газети найбільше уваги приділяють новому президентові України Петру Порошенкові. «Його шантажує Росія, на нього тиснуть сепаратисти, його без ейфорії прийняв і Майдан, і Євросоюз», - наголошує газета «Rzeczpospolita». Автор допису Анджей Ломановський звертає увагу, що керівник французької дипломатії Лоран Фабіус на слова Порошенка в інаугураційній промові про майбутнє України в ЄС, зауважив: «Порошенко виголосив дуже проєвропейську промову, можливо що вона передчасна, Євросоюз до цього не готовий». А німецькі політики, - як наголошує видання, - чим менше мають влади, тим більше проявляють симпатії до Києва. Президент Йоахім Ґаук наголосив: «Якщо Україна більшістю голосів хоче до Європи, то ніхто не може казати: ходімо, запитаємо Росії чи вона на це погоджується». Словом, - зауважує «Rzeczpospolita», - новому українському президентові легше знаходити спільну мову з американськими лібералами, ніж з деякими європейськими лідерами. Тим часом, президент Аляксандр Лукашенка, який був на урочистій інавгурації у Верховній Раді, почувши слова Петра Порошенка про європейський вибір України, разом з усіма присутніми аплодував новому українському лідеру.

У виданнях «Gazeta Polska Codziennie» та «Dziennik.Gazeta Prawna» опубліковано розмови з керівником Люстраційного комітету при прем’єр-міністрові України Єгором Соболєвим, який, зокрема, наголосив: «У вас люстрація стосується тільки людей, які співпрацювали з комуністичними службами. Ми ж хочемо охопити нею керівників Комуністичної партії часів СРСР, Комсомолу, КГБ. Крім цього, ми хочемо нею охопити також тих, хто стояв на чолі держави і його силових структур у часи боротьби з Майданом. Міліціонерів, суддів, прокурорів, скорумпованих міністрів, а також тих, хто підтримав окупацію Криму та бунтівників у Донецькому регіоні», - читаємо у виданні «Dziennik.Gazeta Prawna».

Понеділковий випуск тижневика «wSieci» у статті «Добровольці захищають Батьківщину» розповідає про те, як «Влада у Києві швидкими темпами від початків створює нові воєнні підрозділи, лояльні до власної держави». Публіцист Ґжеґож Ґурний пояснює, що українська армія не мала жодних військових планів на випадок, коли б загроза надійшла з боку сусідньої Росії, тому лише через кілька тижнів після агресії з боку східного сусіда почала налагоджуватися армійська структура для захисту власної території. До складу Національної Гвардії та інших новостворених батальйонів входять добровольці з Західної та Центральної України, а також східних територій української держави.

«Gazeta Wyborcza» пише про союз ФІФА з Україною: «Росія та кримські сепаратисти хочуть обдурити ФІФА. Остання їхня ідея – це створення нових футбольних клубів у Севастополі та Симферополі, щоб ті могли грати у російській лізі. Але, ФІФА каже No bloody way – немає такої можливості.

В.П.