У середу на прицілі польських журналістів – прем’єр, без 5 хвилин екс-прем’єр Дональд Туск. У вівторок він подав прохання про відставку президентові Коморовському, адже від 1 грудня працюватиме у Брюсселі главою Європейської ради.
Міхал Шулджинський з газети «Rzeczpospolita» запитує, чи Дональд Туск зможе стати новим обличчям Європи. За словами польських політиків та експертів, теперішній глава Ради, Герман ван Ромпей, хоч і не був поганим лідером, проте зміг використати лише мінімум шансів, які дає ця престижна посада. Туск же може показати значно більше. За інформацією з оточення прем’єра Польщі, Туск має намір наслідувати Тоні Блера – екс-прем’єра Британії, людину, що має за плечима європейське реноме та досвід економічних реформ у своїй країні. Якщо міцною стороною Ромпея є вміння вести переговори, то Туск може вирізнитися своєю рішучістю. А саме рішучості від Європи тепер вимагає фінансова криза та російсько-український конфлікт. Ось тільки – чи така позиція сподобається неофіційному лідерові Європи, канцлеру Німеччини Ангелі Меркель.
Не виключено, що у Польщі найближчими днями з’явиться не тільки новий прем’єр, а й новий міністр закордонних справ – повідомляє «Gazeta Wyborcza». У правлячій партії Громадянська платформа серйозно застановлюються, чи не зробити теперішнього головного дипломата країни Радослава Сікорського маршалом, тобто спікером Сейму. Деякі політологи вважають, що для Сікорського це було б не кроком назад на кар’єрній стежці, а доброю нагодою заручитися підтримкою у своїй партії, котрої міністру наразі бракує. Натомість журналіст видання Бартош Вєлінський наголошує, що під час війни не змінюють міністра закордонних справ. До Сікорського можна мати багато зауважень, але він є фахівцем, має репутацію радикала у питаннях східної політики серед європейських колег, а цього зараз потребує ЄС. До того ж, нова людина у кріслі міністра потребувала б тижнів і місяців, аби певно почуватися на всіх фронтах польської дипломатії. Тим більше, що хитке перемир’я на Донбасі не залишає шансів на поліпшення ситуації.
Польський письменник Зємовіт Щерек, поціновувач ідей, стереотипів, уявних та неуявних імперій та шпальтах тижневика «Polityka» розмірковує про «вигадану Новоросію». Російський проект відновлення окремішності південно-східної України існує лише на папері, у піснях та в розмовах мешканців Донбасу, що повірили російській пропаганді. Симпатики Новоросії плекають міф про процвітаючий колись регіон від Донецька до Одеси, який зруйнували «укри», а тепер ще більше руйнує підступна «хунта». Новоросія, на думку її ідеологів, має увійти на той шлях, що його 25 років тому проторувало Придністров’я. Свою думку адепти Новоросії пояснюють за допомогою метафор з історії царської Росії та Радянського Союзу, вже розробили прапор та гімн і готуються перейти на російський рубль. Ось тільки не платять пенсії, а в банкоматах в окупованому бойовиками Донбасі не знайдеш ані рубля, ані гривні.
О.Б.