Саміт Східного партнерства, який починається у четвер у Ризі, для Києва може бути великим розчаруванням – пише «Gazeta Wyborcza». Як читаємо, Європейський Союз не хоче чітко задекларувати, що Україна може ввійти до його складу. Видання нагадує попередній саміт, що відбувся восени 2013 року у Вільнюсі, на якому тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС, що розпалило протести на Майдані. Тепер президент Петро Порошенко планує, що 2020 року Київ подасть заяву про вступ в ряди ЄС. Він хоче, щоб це мобілізувало українців затиснути зуби і проводити важкі реформи. Чіткої декларації, що двері ЄС колись відчиняться для нових країн зі Сходу, хочуть Україна, Молдова і Грузія, але на ризькому саміті цього не дочекаються.
«Gazeta Wyborcza» цитує слова голови Європейської ради Дональда Туска про те, що Київ, Тбілісі і Кишинів мають право мати європейську мрію. Але, одночасно, застеріг: краще не давати порожніх обіцянок про вступ у передбачуваному майбутньому. Офіційно неохоту європейців пояснюють високою ціною розширення ЄС та кількістю реформ, які повинен ввести Київ. Та неофіційно називають іншу велику перешкоду, тобто Росію: дипломати кількох західних країн заявляють, що не хочуть, разом з Україною, імпортувати до ЄС нових геополітичних проблем.
«Dziennik. Gazeta Prawna» пише: «Східне партнерство від початку було проектом багатьох швидкостей. Не всі країни однаково зацікавлені європейською інтеграцією, не всім вдається виконати умови ЄС і витримати антизахідний тиск Росії». Ризький саміт є черговим підтвердженням цього факту – наголошує польський щоденник. Видання оцінило рівень інтеграції з Євроспільнотою шести держав колишнього Радянського Союзу, які беруть участь у програмі Східне партнерство. У випадку України – досі не введено безвізового руху з ЄС, а угода, яка стосується зони вільної торгівлі, набуде чинності лише наступного року (хоч є натяки, що Москва намагатиметься відкласти цю дату ще на рік). У Ризі не назвуть дати скасування віз. З другого боку, підтримка процесу європейської інтеграції в українському суспільстві росте і наближається до 60 відсотків.
Газета «Rzeczpospolita» пише про «Союз Путіна, якого ніхто не хоче». Автор статті, Міхал Романовський, звертає увагу, що країни Євразійського економічного союзу не стільки приречені на Росію, що – визволяючись із російської зони впливів – притискають Москву до стінки. Архаїчна російська економіка, яка все ще спирається на енергію і тепер зазнає краху, не є моделлю, котру хотіли б наслідувати учасники Євразійського економічного союзу.
І ще одна тема з польської преси – «Gazeta Wyborcza» повідомляє про найновіші дослідження Інституту харчових продуктів і харчування. Виявляється, що серед польських дітей і дорослих щораз більше випадків ожиріння. Є дуже погано. Польські діти гладшають найшвидше у Європі. Надмірну вагу тіла або ожиріння мають уже понад 22 відсотки учнів початкових шкіл і гімназій. У 70-ті роки 20-го століття це стосувалося 10-ти відсотків учнів. Не краще серед дорослих: цю проблему мають 64 відсотки чоловіків і 49 відсотків жінок.
Н.Б.