Радник Дуди: Нормандський формат себе вичерпав

Видання «Gazeta Wyborcza» у понеділок пише про ганебний епізод, який стався в одному з варшавських районів на вихідних – невідома жінка підкинула до місцевої мечеті дві свинячі голови, тим самим осквернивши мусульманську святиню. Варшавські прибічники ісламу роками боролися за право мати свій осередок культури та мечеть, у цей час зустрічалися з погрозами та актами вандалізму, проте такої ганьби не переживали. «Ми власне підпали під ескалацію любові до свого ближнього», - коментують подію польські мусульмани. І додають – такий вчинок з боку жінки свідчить не тільки про погане ставлення до їхніх одновірців, але й про жорстокість щодо тварин. Як зауважують коментатори видання, якби це мусульманин зневажив католицьку церкву у Польщі – у ЗМІ вже б була хвиля обурення. А так – тиша. Жінку, якщо її знайдуть, чекає звинувачення за образу релігійних почуттів.

Розвинути ідею Карпатської Європи на шпальтах видання «Dziennik Gazeta Prawna» переконує головний радник з питань зовнішньої політики майбутнього президента Анджея Дуди – Кшиштоф Щерський. Як повідомляє Щерський, Дуда поки не вирішив, куди здійснить свій перший закордонний візит. Можливо, це буде Нью-Йорк, де у вересні відбуватиметься засідання асамблеї ООН. Дипломат бачить майбутнє за розвитком політичної та економічної співпраці у Карпатському регіоні, що дозволило б залучити до вже існуючого Вишеградського формату нові країни, втім Україну. Щодо останньої, то Щерський наголошує на браку сенсу існування Нормандського формату переговорів і пропонує, аби долю Донбасу вирішила міжнародна конференція з широким колом учасників. «Не можна створювати прецеденту, коли майбутнє країни вирішує довільно обрана група держав», - підкреслює співрозмовник газети. Щерський підкреслює – Захід мусить виконати свої обіцянки, дані Україні, а Росію треба змусити залишити всі окуповані території. Торкнувся Щерський й проблемних питань у польсько-українських відносинах: політик вважає, що поляки мусять усвідомити владі у Києві, у чому полягає проблема з глорифікацією ОУН та УПА, і що є спосіб на будівництво української ідентичності без антагонізмів з найближчими союзниками – поляками.

Тижневик «Newsweek» пише про явище, з яким стикаються без перебільшення всі користувачі Інтернету, а особливо соціальних мереж – hate speech, тобто мова ненависті. Останнім часом Facebook та подібні платформи вражають кількістю гнівних, образливих коментарів від користувачів на адресу часто незнайомих людей. Чому так сталося? Як пояснює психолог Кшиштоф Крейтз, норми з’являються залежно від ситуації, і якщо люди бачать в Інтернеті агресію, то відповідають агресією, аби мати шанс бути почутими. Але є «хейт» аматорський та професійний. Той останній вирізняється більш продуманою мовою, свідомим униканням вульгаризмів, маніпуляцією. Саме такого вживають проросійські тролі. Що ж стосується «хейту» аматорського, до нього як правило вдаються люди, які відчувають себе у меншості. Тому й «підіймають планку» дозволеного у розмові, аби притягнути більше уваги і таким чином мати шанс розповсюдити свої погляди. Чи схильна людина до «хейту» в мережі пов’язано також з її освітою та вихованням. Тому варто знати не тільки як самому реагувати на мову ненависті, але й навчити своїх дітей засадам І-етикету.

О.Б.