GPC: За різанину на Празі помстилися у Києві
PR dla Zagranicy
Anton Marchynskyi
05.02.2019 11:54
«Звісно, українці звели з Суворовим порахунки за власні кривди, ... але це певний символ, який свідчить про те, що нас більше речей об’єднує, аніж ділить, а ворогів вже напевно маємо спільних»
Wikimedia - Константинъ, CC BY-SA 4.0
Єжи Любах у часописі «Gazeta Polska Codziennie» звернув увагу на знесення пам’ятника Суворову у Києві. «За різанину на Празі (правобережній частині Варшави – ред.) помстилися у Києві. Прізвище відомого царського полководця Алєксандра Суворова сьогодні пересічному полякові говорить небагато, хоча звання фельдмаршала Катерина ІІ надала йому ні за що інше, як за сумнозвісну різанину на Празі 4 листопада 1794 року. Нещодавно за пам’ять про Суворова взялися українці», - читаємо в газеті.
«Тієї осені 1794 року, - пише автор статті далі, - захоплену правобережну частину Варшави російські солдати отримали від свого вождя на грабіж, зґвалтування і масові вбивства, що поглинули кільканадцять тисяч жертв, у тому числі жінок, дітей і старих людей. Веселий фельдмаршал бігав посеред своєї здичавілої юрби, вдаючи півня й співаючи – чи то з захвату?.. Приголомшений французький кореспондент писав з Варшави, що це був "тріумфальний рев східного варварства"». …
В ПНР про пам’ять про цю жахливу подію, - продовжує Любах, - з багатьох причин особливо не дбали. Насамперед через те, що не можна було розповідати про «кривди, яких поляки зазнали від росіян, аби не затьмарювати світлого образу теперішнього "братства", але суттєве значення мав також факт, що Суворов хоч і служив вірно жахливому царатові, завдяки Сталіну став у Радянському Союзі недоторканою святістю». Так, зокрема, 1942 року радянський вождь встановив найвищу бойову нагороду – Орден Суворова, а 1943 царський воєначальник став покровителем цілої мережі так званих Суворовських училищ. Власне на терені одного з них, вже раніше перейменованого у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, 24 січня й було знесено пам’ятник полководцеві Катерини ІІ і Павла.
«Звісно, українці звели з Суворовим порахунки за власні кривди, а не за різанину на Празі, - читаємо далі у статті, - але це певний символ, який свідчить про те, що нас більше речей об’єднує, аніж ділить, а ворогів вже напевно маємо спільних».
А.М.