„Gazeta Wyborcza” дослідила вік людей, що залишаються без роботи. У деяких регіонах Польщі майже 60% безробітних – це особи до 34 років. Отже маємо найбільший, і найкращий потенціал, який країна не використовує – наголошує в газеті професор Мєчислав Кабай з Інституту праці і соціальної політики. Безробіття серед молоді найбільше там, де є навчальні установи. Ще у 2010 році, завдяки різного роду стажуванням, навчанням та іншим формам активізації, на ринок праці повернулося понад 700 тисяч безробітних – підкреслює доктор Яцек Менціна з Варшавського університету. Нині обсяг таких дій значно обмежений. Найкраще ситуація виглядає на Нижній Силезії, там лише 45% молоді залишається без роботи. Експерти пояснюють, що цей регіон динамічно розвивається, отже й можливості більші.
У своєму коментарі щодо цієї справи, Вітольд Ґадомський зі щоденника „Gazeta Wyborcza” стверджує, що безробіття молодих – це найважливіша суспільна проблема. У державі маємо негнучкі правила працевлаштування, надто високі податки та відсутність ефективних програм, які дозволять молоді здобути потрібні кваліфікації. Уряд повиннен комплексно зайнятися цією проблемою, і не йдеться тут про чергову програму, тільки довгострокові і ефективні дії.
„Polska The Times” ставить питання стосовно рівня опіки над польськими ветеранами, і наводить приклад колишнього солдата, якого лісники знайшли в дуже тяжкому стані, в якомусь шатрі у горах Татрах.
Газета нагадує, що закон про ветеранів увійде в дію в березні. Завдяки ньому, 95% солдатів, ветеранів з міжнародних місій та кілька тисяч правоохоронців, які брали участь у закордонних операціях – отримають фінансову підмогу, а також, наприклад, спеціальне ортопедичне обладнання чи протези. Однак, на погляд колишнього голови спецчастини ГРОМ та шефа Бюро національної безпеки Романа Полька, – цей закон суттєво не поліпшить ситуації ветеранів. Історія колишнього солдата про якого система забула – це приклад, що в польській армії бракує стабільного функцоінування. Цього року зі служби відійшло двічі більше солдатів, ніж рік раніше. В армії криза, солдати не відчувають зв’язку один з одним. Тимчасом дух спільноти – це основа виживання на полі бою, але повинен також функціонувати після закінчення служби – вважає Роман Полько.
I „Rzeczpospolita” повідомляє про результати референдуму в справі російської мови в Латвії. Ледь 25% учасників голосування висловилися за встановлення російської державною мовою.
Євгеній Осіпов – один зі співорганізаторів референдуму - наголошує, що це лише початок дороги. Організація «Родной язик» буде стреміти до того, щоб російська мова була введена, як регіональна, там, де живуть великі групи росіян. Своєю чергою професор Жанета Озоліна з Латвійського університету підкреслює, що політична ситуація в державі – нестабільна, а росіяни, які проживають у Латвії хочуть брати більшу участь у політичному житті країни.
Л.І.