Niech żyje Bal!
Bo to życie, to Bal jest nad Bale!
Niech żyje Bal!
Drugi raz nie zaproszą nas wcale!
«Хай живе бал!
Бо житття – це Бал над Балами!
Хай живе Бал!
Вдруге нас туди не запросять»
Як гадаєте, про що співає Мариля Родович?
Про життя, про шалений танець людського існування, яке неминуче наближається до свого фіналу. Бал як метаформа життя. Танець – фанданґо, болеро, а може – бі-боп? Це від нас залежить, який виберемо стиль.
«Życie kochanie trwa tyle co taniec,
fandango, bolero, be-bop,
manna, hosanna, różaniec i szaniec,
i jazda, i basta, i stop.
Bal to najdłuższy na jaki nas proszą,
nie grają na bis, chociaż żal.
Zanim więc serca upadłość ogłoszą
na bal, marsz na bal».
«Життя, дорогенька, триває стільки, що танець
Фанданго болеро, бі-боп,
Манна, госанна, розарій і шанець,
Їзда, баста і стоп.
Цей бал – найдовший, на який нас запросять,
Не грають, на жаль, тут на біс.
Перед тим, як серця наші банкрутство оголосять,
Гайда-но на бал!»
«Niech zyje bal» - цей екзистенційний текст написала Аґнєшка Осєцька, музику скомпонував Северин Краєвський, а заспівала пісню в 1984 році Мариля Родович.
У літературі часто зустрічається порівняння життя із театром, з грою. «Життя – це театр, а всі ми в ньому актори», - пам’ятаєте, у Шекспіра? Осєцька вибирає іншу метафору: життя – це бал, розвага, на яку «вдруге нас не запросять», бо тут «не грають на біс», а «життя триває стільки, що й танець».
І в цьому житті маємо різне – і танець, і шанець, і розарій .... а також – різних героїв:
«Chłopo-robotnik i boa grzechotnik,
z niebytu wynurza się fal,
wiedzie swa mamę i tatę, i żonkę,
i rusza, wyrusza na bal
Sucha kostucha - ta Miss Wykidajło,
wyłączy nam prąd w środku dnia.
Pchajmy wiec taczki obłędu, jak Byron,
bo raz mamy Bal!».
«Селяно-робітник і гримуча змія,
Винурюється із хвиль небуття
Веде за собою маму, і тата, і жінку свою
Й рушає,
рушає на бал».
Суха Костомаха – ця місс Вибивайло,
Вимкне нам струм посеред дня.
Турляймо ж цю тачку безумства як Байрон
Бо ж раз в нас є Бал»
«Sucha kostucha - ta Miss Wykidajło». Звичайно, мова про Смерть, Безносу, Кістляву, Костомаху, яку Осєцька ще називає Місс Вибивайло. Знаєте? Вибивайло - це найнеприємніший тип у розважальних закладах. Не встигне людина розслабитися і вдосталь натанцюватися, як з’являється він, бере за комірця і викидає на тротуар...
Тож перед тим, як прийде непрохана Місс Вибивайло, поспішаймо насолодитися балом-життям, - закликає Аґнєшка Осєцька. Бо – і це рядок мені подобається найбільше – «життя варте зусиль!». «A to życie zachodu jest warte!» – співає Мариля Родович. І варто цю фразу запам’ятати! – warte zachoduю Я її переклала – «варте зусиль». Що може бути «warte zachodu»? наприклад, читання, підготовка якогось проекту... будь-що, що в кінцевому результаті задовльнить, або ж навіть перевищить наші очікування.
Для мене особисто «warta zachodu» є кожна моя подорож. Тобто зусилля, які вкладаю у підготовку мандрів, потім повертаються надцікавими враженнями. А що для вас є «warte zachodu»? На ваші варіанти чекаю за адресою:
Jana.Stepniewicz@polskieradio.pl
«Niech zyje bal» - ця фраза стала крилатою. Мені вона нагадує «Show must go on». Хоча у Фредді Меркурі – більше трагізму має цей бал, що зветься життям.
Gісню, яку ми слухали у виконанні Марилі Родович, переспівали чи не всі польські естрадні виконавці. Натомість, сам текст Аґнєшки Осєцької розібрали і далі розбирають на цитати...
Гіп-гоповий гурт «WWO» у своій пісні «Дивись, як танцюєш» застергіає:
«Ви всі крутитеся, й життя йде круговерть – бо ж це бал над балами...
Є, однак, одне але:
Як «Супербрати Маріо» - хоча йдуть, то стоять на місці
Змінюється тло і що?»
Інший, теж гіп-гоповий гурт А.J.K.S. уточнює у формі, всіяній наче зерням, вульгаризмами, яких я не впевнена, чи можу випускати в ефір: «Хай живе бал з дешевим пивом під Бєдронкою».
Пісня, написана Аґнєшкою Осєцькою і заспівана Марилею Родович 35 років тому, надихає сучасних музикантів, та віршарів.
Запрошую послухати звукову версію передачі «Між словами».
Яна Стемпнєвич