У Польщі останнім часом почали говорити про економічний патріотизм, про інтернаціоналізацію польських фірм та про вихід польського капіталу на міжнародну арену. Міністерство економіки Польщі почало втілювати у життя програму «Глобальна фірма», яку й було представлено у Варшаві.
– Ті, хто зараз увійде до Китаю, залишаться там на сто років.
Інвестор Антоні Рощук з Варшави, який здебільшого працює в Китаї і
впроваджує на цей ринок польську продовольчу продукцію, був одним
із учасників представлення в Міністерстві економіки Польщі проекту
«Глобальна фірма».
Виступаючи на форумі, віце-прем’єр і міністр економіки Польщі Януш
Пєхоцінський закликав бути економічними патріотами. Для міністра – це громадянський обов’язок, яким повинні керуватися усі.
– Економічний патріотизм ми розуміємо як гарантію безпеки наших фірм за
кордоном, забезпеченення польських фірм сировиною, опрацювання сировинних
стратегій, а також вважаємо, що поклади сировини мають залишатися власністю державних фірм.
Слід дбати про інвесторів і виробників у Польщі, створювати нові робочі
місця, приваблювати в нашу країну нові інвестиції. Це, зрештою, закупівля
польських товарів, підтримка польських виробників, запевнення зростання
попиту на товари і економічного зростання, – сказав віце-прем’єр.
Міністерство економіки Польщі почало втілювати у життя програму Глобальна фірма, яку представлено у Варшаві
Як зауважив Януш Пєхоцінський, консолідація хімічного сектора збільшить
конкурентоспроможність польської економіки на європейському ринку. Так
міністр економіки прокоментував згоду Європейської Комісії на придбання
концерном Азоти Тарнів (Azoty Tarnów) хімічного підприємства Азоти
Пулави (Zakłady Azotowe w Puławach).
«Ми повинні мати сильні економічні суб’єкти, які зможуть захистити свій
простір інтересів не тільки на локальному ринку... Завдяки своїм інноваціям
ці підприємства збільшать свій експорт», – сказав віце-прем’єр і міністр
економіки Польщі Януш Пєхоцінський, і продовжив:
– Зараз я хотів би нагадати про місію Міністерства економіки, мета якої –
створення найкращих у Європі умов для ведення економічної діяльності,
умов, які базуватимуться на приязному і сучасному законодавстві.
Такою політикою ми прагнемо запевнити якнайкращий інвестиційний та
економічний клімат у Польщі не тільки закордонним суб’єктам, ми також
підтримуємо інтернаціоналізацію польських підприємств, а також діяльність
польських фірм за кордоном, – сказав міністр економіки.
Отже, Польща, чи не вперше у своїй історії, намагається йти шляхом хоча
б свого західного сусіда – Німеччини – і поширювати свої економічні
горизонти.
– Я хочу також звернути увагу на 5 країн – Канаду, Бразилію, Алжир,
Казахстан і Туреччину – їх після широких консультацій було визнано
перспективними ринками. У цих країнах буде проведена інтенсивна і
багаторічна промоція польської економіки. Крім цього, втілюється у
життя проект «Go China», який допомагає опановувати польським фірмам
китайський ринок. Подібні проекти ми готуємо для Африки: Ангола, Кенія,
Мозамбік, Нігерія і ПАР, – підкреслив міністр економіки.
Януш Пєхоцінський наголосив, що важливу роль у підтримці польської
активності за кордоном відіграє діяльність Відділів промоції торгівлі та
інвестицій при Посольствах Польщі.
Голова Товариства польських економістів Ришард Петру каже, що
Польща дозріла до такого часу, коли прагне серйозно зайнятися експортом.
– Важливо, щоб державна адміністрація, польське законодавство, польські
політики брали цей факт до уваги. Десять років тому подібного явища не було,
тепер є і цю тенденцію необхідно підтримувати.
Польща бере приклад і використовує досвід європейських країн. І напрямки
ми перед собою маємо два – або Захід, або Схід.
Наведіть приклади успішних фірм, які вдало діють на міжнародному ринку:
– Selena, Fakro, Mokate... таких фірм кілька десятків. Вони ще невеликі, вони
вважаються середніми, але такі компанії з кожним роком входять на нові
ринки. Спочатку це зазвичай близький закордон, а згодом вони виходять і на
азійські ринки, ідеться не про якусь одну, а про різні галузі.
Підтримувати діяльність таких фірм необхідно вибірково, а не громіздкою
урядовою програмою.
Голова Товариства польських економістів Ришард Петру
Ришард Петру, виступаючи на конференції «Глобальна фірма», згадав також
і про Україну, але не в сенсі позитивного прикладу, а як приклад того, що
польські урядовці та чиновники повинні допомагати польським підприємцям,
які мають проблеми. І звернув увагу на справу українського «Кредобанку»,
інвестором якого є найбільший польський банк – РКО ВР. Цей банк нині
мусить заплатити величезну суму податків.
– Головна проблема України: там існують непередбачувані закони, особливо
щодо податків. Польські підприємці бояться, що неприхильне податкове
законодавство може у будь-яку мить вдарити по їхньому бізнесі. І тому вони
остерігаються, чи ризик, пов’язаний з інвестиціями в Україні, не є занадто
високий.
Заклик до української влади такий: необхідно зробити, щоб законодавство,
податкові органи були такими ж, як у Європі. Інакше інвестицій в українську
економіку буде менше.
Президент компанії Fakro (польський виробник дахових вікон)
Ришард Фльорек поділився думкою, чому держави, бізнесмени яких активно
інвестують капітал за кордон, – заможніші:
– Підприємці інвестують за кордоном, здебільшого, для того, щоб збудувати
там плацдарм, куди продають свої продукти, своє ноу-хау, свою технологію,
свої машини. У Польщі часто кажуть – ті, хто інвестує за кордоном, вивозять
з Польщі капітал. Але, щоб зібрати урожай, спершу необхідно посіяти.
Ришард Фльорек стверджує, що його компанія, подолавши різноманітні
перешкоди, випливла на ширші міжнародні води, але зустрілася з великими
гравцями, які мають ще більший капітал і з ними конкурувати дуже важко.
Крім цього, конкуренти польської віконної фірми надуживали
антимонопольним правом.
– І власне у цьому випадку ми потребуємо допомоги держави. Бо на певному
рівні діє економіка, а вище певного рівня вже діє політика. Взяти хоча
б справу відшкодування з податку на додану вартість в Україні, чи інші
приклади, коли наші конкуренти отримують допомогу від своєї держави, а ми
чомусь не можемо розраховувати на це.
Наприкінці дискусії «Глобальна фірма» голова Польського агентства інформації
та закордонних інвестицій Славомір Майман наголосив: «Нині Польща з
предмета експансії стає суб’єктом. Це ми починаємо експортувати капітал.
Експансія та торгівля на ринках за межами Європи стане найближчими
роками неабияким шансом для польських фірм».
Найближчим часом Міністерство економіки Польщі організує цикл дебатів
присвячених економічному патріотизму. У найближчій зустрічі візьме участь
прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Володимир Прядко