У сучасному світі саме економічний патріотизм вирішує, або може вирішувати, якщо не про долю народу, то напевно про позицію, яку дана країна займає серед інших держав, вирішує теж про рівень заможності громадян даної країни. Економічний патріотизм, який, іноді, йде в розріз з вільною ринковою економікою та глобалізацією економіки – визначає нинішні кордони суверенітету.
І саме про економічний патріотизм говорили в ефірі Польського радіо депутати польського парламенту Ян Шевчак з ПіС, заступник голови сеймової комісії публічних фінансів, Марія Яниска – депутатка Громадянської платформи, член сеймової комісії економіки і розвитку та Войцєх Бакун – депутат від Кукіз’15, член парламентської комісії з питань Євросоюзу.
За словами представника правлячої команди Яна Шевчака, протягом останніх кількох десятків років економічний патріотизм був поняттям немодним. «Я пригадую, коли двадцять років тому говорив про те, що майно має власника, і капітал має національність, мене сприймали як нешкідливого безумця. Нині свідомість про те, що капітал має національність, стає в Польщі дедалі більш поширеною, а патріотизм проявляється в тому, що народ має свою власність у фінансовому, банківському, промисловому та інших секторах. Це також завдання для політичних лідерів, щоб, приймаючи економічні рішення, виходити з точки зору національних інтересів».
Член сеймової комісії економіки і розвитку, депутатка Громадянської платформи Марія Яниска звертає увагу, що на побудову економічного патріотизму в країні впливають не лише політичні рішення, але й самі підприємці та споживачі. «Важко визначити межі економічного патріотизму в контексті того, чи і скільки має бути втручання держави в економіку, бо все залежить також і від того, в якій ситуації, і на якому етапі розвитку знаходиться дана країна. Нині, після 26 років трансформації, ми досконало усвідомлюємо, що в економіці вітчизняний капітал має надзвичайно важливе значення, оскільки саме він вирішує про подальший розвиток підприємств, а що за цим іде, які умови праці матимуть працівники та, в результаті, які товари, продукти, послуги отримуватимуть споживачі».
Депутатка Громадянської платформи звертає увагу, що вітчизняного капіталу не можна розглядати у відриві від зовнішнього капіталу, оскільки це взаємопов’язано. «Цей іноземний капітал може будувати капітал внутрішній, і в Польщі так сталося, і водночас вітчизняний капітал використовує цей зовнішній капітал. Розглядаючи питання економічного патріотизму не треба, однак, іти надто далеко, бо тоді ми ввійдемо в ізоляцію, що, в свою чергу, є дуже шкідливим для цього капіталу. Отже, тут потрібні раціональні і розумні дії. Вплив держави на економіку залежить від даних умов, тобто якщо є криза, значить, держава повинна підтримувати своїх вітчизняних підприємців. Держава має створювати добрі умови, стабільний і добрий закон, який заґарантує польським підприємцям безпеку».
У контексті економічного патріотизму виникає одне з найважливіших питань, чи можна заявляти про любов до батьківщини і водночас переносити свою економічну діяльність у податкові раї? Войцєх Бакун – депутат від Кукіз’15, член парламентської комісії з питань Євросоюзу нагадав в ефірі Польського радіо слова віце-прем’єр-міністра Моравєцького про те, що підприємці, які працюють у Польщі мають відчувати відповідальність за побудову країни. «Головною рушійною силою польської економіки є малі й середні підприємства та сімейні фірми. Протягом останніх 27-ми років це саме дрібні підприємці створювали ВВП Польщі, хоч загальна ситуація не була для них сприятлива. То ж не було б бажано, щоб поляки, у своїй власній країні, почувалися як злочинці, а держава, в свою чергу, як шериф, що намагається всіх і з усього розрахувати та оподаткувати. Такі дії завжди викликатимуть спротив, і в таких обставинах ведення бізнесу буде надзвичайно ускладненим».
Учасники дискусії погодилися, що економіка Польщі надалі розвивається, а польські споживачі дедалі більше усвідомлюють, що вітчизняні товари і послуги є на високому рівні.
PRI/Л.І.