Нещодавно у Красічині в Підкарпатському воєводстві пройшла 22 конференція «Європа Карпат», організатором якої є Сейм Республіки Польща на чолі з ініціатором цього заходу спікером Мареком Кухцінським. На форумі, учасниками якого є політики, експерти, представники місцевого самоврядування, неурядових організацій країн Карпатського регіону (Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії, Румунії та України), обговорюються шляхи розвитку та поглиблення партнерських взаємин між країнами цієї дещо призабутої, на думку організаторів, частини Європи... Цьогорічний форум закінчився панеллю про будівництво автошляху з півночі на південь Європи, відомого під назвою «Via Carpatia». Його ідея була започаткована ще 2006 року у Ланьцуті міністрами Литви, Польщі, Словаччини та Угорщини, за участі президента Лєха Качинського.
У Красічині про стан цього великого інфраструктурного проекту, до якого приєднуються все більше держав, розповів очільник польського міністерства інфраструктури Анджей Адамчик.
— Чим є «Via Carpatia»? Яке вона має значення: регіональне, вітчизняне, чи, врешті-решт, європейське? Я радий, що сьогодні ми можемо констатувати: в Європі розуміють, що цей автошлях потрібний Центрально-Східній Європі, зокрема країнам, які розташовані на східних рубежах ЄС; що ця автомагістраль буде ґенератором розвитку.
Впродовж багатьох років, також тут, у Красічині, ми говорили про необхідність з'єднати транспортними шляхами, зокрема, країни Вишеградської групи. Нині ми знаємо, що «Via Carpatia» — це проект, який, сподіваємося, з'єднає Фінську затоку з портами Егейського моря, а точніше — з містом Салоніки в Греції, і прямуватиме далі — до Стамбула. А якщо враховувати його відгалуження, то також у західні Балкани. На сьогодні «Via Carpatia» — це автошлях, якого чекають Білорусь і Україна, і який може стати двигуном розвитку не лише центрально-європейських держав, але й всього континенту. В цієї ідеї все більше прихильників у країнах так званої «старої» Європи.
Міністр Адамчик відзначив, що протягом останніх років ставлення у структурах ЄС до цього проекту суттєво змінилося. Вираз «Via Carpatia» став відомим працівникам Європейської комісії і депутатам Європейського парламенту. Ніхто не заперечує, що ця автомагістраль потрібна і що найбільш оптимальними є широтні напрями — зі сходу на захід.
— Я наведу приклад: міністерство транспорту Німеччини і німецький уряд формально підтвердили, що «Via Carpatia» потрібна Європі і необхідна для її розвитку. Термін «Via Carpatia» потрапив до офіційного документу Європейської Комісії CEF – інструменту об'єднання Європи. Отож є шанс, що «Via Carpatia» отримає фінансову підтримку ЄС, але до цього ще довгий шлях. Тому потрібно просувати цей проект у Брюсселі і Страсбургу. Адже для його здійснення потрібні кошти — вони потрібні не лише Польщі, але й Словаччині, Угорщині — хоч у даному випадку меншою мірою, оскільки в цій країні проект є найбільш розгорнутим... Вони потрібні Румунії, Болгарії, Греції... Ми робимо все для того, щоб цей маршрут було вписано до базової трансєвропейської транспортної мережі TEN-T (причому, я наголошую, разом з відгалуженнями). Це основне для того, щоб ми скористатися коштами ЄС.
Нещодавно до ініціативи будівництва меридіанної європейської автомагістралі приєдналися Фінляндія, Латвія і Естонія. Міністр Анджей Адамчик у Красічині повідомив, що найближчим часом до неї долучаться ще Білорусь і західнобалканські країни — Боснія і Герцеговина, Хорватія та Сербія. Для європейських установ, — як зазначив очільник польського міністерства інфраструктури, — дуже важливо, що проект має підтримку зовнішніх сусідів ЄС. Україна стала учасником цієї ініціативи 2016 року, а тепер до неї приєднається Білорусь. Ані Україну, ані Білорусь не доводилося переконувати взяти участь у проекті «Via Carpatia»...
— Для нас дуже важливий проект «Go Highway» в Україні — проект транснаціонального транспортного коридору, в рамках якого планується з'єднати Одесу з Ґданськом на Балтійському морі, і який також частково використовуватиме «Карпатський шлях». А ще великий транспортний вузол, що постане у Польщі на перехресті «Via Carpatia» і автомагістралі А2 поблизу міста Біла-Підляська — він обнадійливий як для білоруського транспорту, так і нашого. Такі ж вузли планується звести і на південному напрямку. Після оновлення основної групи, що, як я говорив, офіційно відбудеться цього року, ми разом подамо заявку про включення «Via Carpatiа» до базової мережі TEN-T. Відповідний документ уже розроблений нашим міністерством.
В ідеї будівництва магістралі основним є соціальний вимір. Я наведу один приклад: коли одного британського євродепутата запитали, чому він підтримує проект «Via Carpatiа», то він прямо відповів, що через суто особисті інтереси його країни – тому що «Via Carpatiа» створить нові робочі місця і таким чином забезпечить умови, аби молоді люди залишалися у країнах, де вони народилися. Чи потрібен ще якийсь аргумент на користь «Via Carpatiа»?
Довгі роки мало хто вірив у цю ініціативу. На сьогодні відомо, що угорський відрізок магістралі «Via Carpatia» можна буде використовувати вже 2022 року, словацький – 2023-го, а польський – 2025-го.
Міністр інфраструктури Анджей Адамчик:
— Нині автомашлях «Via Carpatiа», загальна протяжність якої становить близько 7700 кілометрів, вже почали будувати... Польська ділянка матиме понад 600 кілометрів. Цей інвестиційний проект вже віддано до виконання на відрізку між Любліном і Ряшевом: є підписані договори, визначені терміни, виконавці та призначені кошти. Цього року ми оголосимо тендер на виконання однієї з ділянок маршруту Ряшів-Барвінок, що на кордоні зі Словаччиною. Водночас ми розробляємо проектно-технічну документацію для чергових ділянок, у тому числі — з Любліна до Білостоку. І що основне: уряд зарезервував кошти на цю інвестицію у Програмі будівництва вітчизняних автошляхів. А найголовніше те, що ми змінили спосіб мислення Євросоюзу про комунікаційні автосполучення у нашій частині Європи. І залізничні сполучення, до речі, також.
Галина Леськів, Антон Марчинський і Лідія Іванюх