«Єврозона розширюється, тепер черга – на хорватів»

Курси валют за Національним банком Польщі:

1 USD – 3,80 PLN

1 EUR – 4,26 PLN

1 UAH – 0, 15 PLN

«Єврозона розширюється, тепер черга – на хорватів», - пише «Rzeczpospolita». Видання повідомляє, що Болгарія та Хорватія хочуть у 2023 році вступити до зони спільної валюти євро. «Загреб вже звернувся з відповідною заявою, щоби включити куну в Європейський механізм валютних курсів ERM2, обов’язковий для країн-кандидатів». «Після брекзиту, який має відбутися 31 жовтня, центр тяжіння в ЄС ще більше подрифує в напрямку спільної валюти євро. Від 1 листопада до єврозони буде належати 70% євроссоюзних держав, в яких живе 77% мешканців ЄС. Після вступу Болгарії та Хорватії, поза єврозоною залишаться Польща, Угорщина, Чехія, Швеція і Данія», - читаємо. Поки що конкретної дати переходу на євро не визначила Румунія, але про такі плани Бухарест вже повідомив.

«Dziennik. Gazeta Prawna» пише про плани інтеграції енергетичних систем Литви, Лавтії та Естонії з європейською електроенергетичною мережею. Ключовим елементом цього проекту є «harmony link», тобто електроенергетична перемичка між Польщею та Литвою, яка проляже морським дном. Конкурс на прокладання кабелю мають оголосити 2021 року, а процедура повинна початися 2023 року, у 2025 році перемичка повинна вже працювати. «Але вже сьогодні можна передбачити, що найбільшим викликом, теж для партнера проекту – Польських електроенергетичних мереж – стане Російська Федерація», - читаємо на шпальтах видання. «Якщо спробувати прокласти кабель найкоротшою трасою, то вона пролягатиме через російську виняткову морську економічну зону. Це води, які, щоправда, не є територією РФ, але відповідно до міжнародного права, російська сторона повинна дати згоду на будь-які інвестиції в цій зоні».

На кінець – про потенціал туристичний і, як наслідок, економічний. Неолітичний рудник каменю в Кшемьонках внесено у список світової спадщини ЮНЕСКО. Родовище смугастого кременю поблизу селища Кшемьонки (Свєнтокшиське воєводство Польщі) експлуатували протягом двох тисячоліть, починаючи з IV тис. до н. е. «Це для нас – величезна честь!», - говорить виданню «Gazeta Polcka Codziennie» директорка музею Неолітичного рудника каменю Беата Кобялка. Туристична траса в Кшемьонках маą 1,5 км довжини, щороку цей об’єкт відідує 30 тисяч туристів. Але після того, як Кшємьонки стали 16-тою польською позицією в списку ЮНЕСКО, кількість туристів, сподіваємося, стрімко зросте.

Я.С.