Під час недавньої конференції польсько-української футбольно-мистецької тематики, що проходила у польській столиці, директор ПАУСІ (Польсько-української фундації співпраці) Ян Пєкло сказав, що нині стосунки між Києвом і Варшавою майже заморожені.
А нашу розмову з віце-головою Польсько-Української господарчої палати у Варшаві, Тадеушем Пилатом (він також має адвокатську канцелярію у Варшаві та Львові) ми почали саме від гострих слів польського експерта.
– Я не поділяю думки мого приятеля пана Яна Пєкла, який говорив, що польсько-українські відносини заморожені. Навіть коли певний холод і проявляється у дипломатичній площині на найвищих щаблях, то в економіці – ні.
На мою думку, якщо йдеться про інвестиції та товарообмін у секторі малих і середніх підприємств, то можна спостерігати навіть певне пожвавлення в обидва боки: як з Польщі в Україну так і з України до Польщі. Товарний обіг, кількість інвестиційних коштів у грошовій масі не зменшуються.
Думаю, беручи до уваги всі наявні проблеми, особливо таку організаційну перешкоду, як перетин кордону, особливо для малого і середнього бізнесу та й взагалі для людей, які його перетинають, і навіть турбуленції на політичній сцені, – все одно це не зупиняє процесу зближення наших економік на усіх рівнях, – каже Тадеуш Пилат.
За останні два роки у польських медіа майже не говориться про економіку України, все більше про політику та кримінал. Тим часом, обсяги торгівлі та інвестицій не зменшуються.
– Знаєте, так детально я Вам зараз не скажу, але знаю, що вартість польських інвестицій в Україні, на жаль, не зросла, – як би ми цього хотіли, вона на рівні 15%. Якщо говорити про загальну кількість українських інвестицій в Польщі, ми їх оцінюємо на мільярд двісті-мільярд триста мільйонів доларів. Це також не така велика цифра. Річний приріст на рівні 7-10%.
Але, треба звернути увагу на певну кількість інвестицій, яка взагалі не оприлюднюється. Я, у моїй практиці, бачу певний тренд до капіталовкладень малих і середніх українських фірм на території Польщі – не тільки у сфері виробництва, але й наприклад, у нерухомість. Цього не враховує жодна статистика, але це також пов’язано з певним економічним обігом, – звертає увагу Пилат.
Віце-голова Польсько-української господарчої палати Тадеуш Пилат нагадав, що з 25 квітня у Щеціні проходитиме триденний Baltic Business Forum за участю також і представників бізнесу з України. Власне Палата є співорганізатором цього щорічного заходу, який охоплює країни Балтійського регіону та Східного Партнерства.
– Якщо говорити про безпосередню діяльність Палати, то вона об’єднує понад 300 господарчих суб’єктів Польщі та України, діє в обох країнах, – хоча головний офіс знаходиться у Варшаві, але є також постійне бюро у Львові. Ми займаємося найбільш важливою справою, тобто намагаємося робити усе, аби відблокувати або принаймні полегшити перетин польсько-українського кордону. Щороку збираємо усіх, хто працює на кордоні – від митників та прикордонників, до службовців та працівників органів правосуддя і правопорядку. Разом з підприємцями, представниками різномантіного бізнесу, ми обговорюємо проблеми на кордоні і робимо все, щоб звернутися до компетентних інституцій в обох країнах – і в Польщі і в Україні. Заради того, щоб можна було за невеликий проміжок часу і без великих фінансових витрат чи великої організаційної роботи поліпшити ситуацію на кордоні.
Такі зустрічі ми організовуємо щороку.
Друга справа, якою ми займаємося, це популяризація певних сфер діяльності. Наприклад, займаємося екологією та сектором відновлювальної енергії. Так, цього місяця у Києві проходитиме велика міжнародна конференція, на якій буде розроблено проект постійної співпраці. Це дуже добре також тому, що невдовзі відбудеться засідання Українсько-Польської Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва, в якій я задіяний також. Тому пропозиції київської конференції відразу ж будуть оприлюднені на комісії, – переконаний Пилат.
Наш співрозмовник, віцеголова Польсько-Української господарчої палати у Варшаві, Тадеуш Пилат працює також у Львові, тому й часто перетинає польсько-український кордон, який надовго запам’ятовує той, кому доводилося годинами долати цей непривітний стик між двома сусідніми, слов’янськими державами.
– Чергова справа – ми намагаємося популяризувати економічну діяльність у прикордонній смузі, але не тільки. Адже, і з українського, і з польського боків – Волинська і Львівська області, Люблінщина і Підкарпаття вважаються найбіднішими у своїх країнах. А кордон, з одного боку – це перешкода, але з другого – це також шанс. Цим користується дуже багато дрібних підприємців або просто людей, які їздять один до одного і торгують. Тож, якби цю ділянку цивілізувати, якби було створено можливості фінансування власних економічних проектів, можливо це б дозволило вирватися з того заклятого кола:
Чому Ти бідний?
Та я не організований.
А чому не організований?
Бо не маю грошей.
І третя справа, – це плекання добрих звичаїв. У Польщі існує ціла низка міфів про те, як робиться бізнес в Україні. Якісь відповідні погляди існують також і на території України щодо поляків.
Тому організація різного роду форумів, обмінів чи бірж, з одного боку мають економічну мету, а з другого боку, люди пізнають одне одного, обмінюються поглядами, радяться, а бува навіть горілочки тяпнуть, що в обох наших країнах все ще трапляється, усе це викликає порозуміння. Поступово зникає багаторічний стереотип про те, що українці – не дуже сумлінні партнери у бізнесі. Думаю, особливо останніми роками, це вже змінилося і вважаю, що це не є та справа, яка могла б нам перешкоджати. Але, це також наслідок того, що багато фірм та організацій, в тому й наша фірма, намагаються усвідомити людям, що коли хтось веде порядний бізнес з одного боку, то це саме можна робити й з іншого боку.
А погляд, що мовляв на кордоні не вдасться вести чесний бізнес – це великою мірою міф, тільки бізнес треба вести там інакше, ніж в Польщі,– каже Пилат.
А тепер про, так би мовити, модну нині тематику – сланцевий газ. Чи існує між Польщею та Україною якась співпраця у цій ділянці?
– Якщо йдеться взагалі про нові технології отримання газу, то усі ми тільки-но цього вчимося. Палата немає аж такого наукового чи дослідницького потенціалу, вона користується тими джерелами, які є. Але, ми безумовно намагаємося брати участь у всіляких ініціативах, організовуючи, наприклад, щорічні енергетичні школи. Або заходи, присвячені проблемам кам’яного вугілля, адже Польща та Україна, базуються на вугільній енергетиці. Польща тут числиться в передовиках серед європейських країн, а Україна – вже ні.
Наша Палата зустрічі гірничої тематики проводить і в Катовицях, і в Донбасі, – завершив Тадеуш Пилат.
До речі, Польсько-українська господарча палата видає цікавий журнал ДІАЛОГ, з редактором якого ми незабаром будемо розмовляти.
Володимир Прядко