Не лише сучасні краєзнавці вважають, що гора Сленжа, яка знаходиться усього за 40 кілометрів від столиці Нижньосілезького воєводства — Вроцлава, невисока, проте магічна вершина Польщі. Сленжа з давніх-давен вважалася дивовижною горою. Відомо, що в доісторичні часи вона була місцем культу бога-Сонця. У неї дивовижне розташування, особливий мікроклімат і незвичайна історія, з якими ознайомить нас Збіґнєв де Сас-Копистинський — гірський провідник і екскурсовод з Вроцлава, активіст Польського туристично-краєзнавчого товариства, а в минулому — один із засновників Регіонального відділення профспілки «Солідарність» у Вроцлаві і дисидент.
Говорить Збіґнєв де Сас-Копистинський:
— Назва гори Сленжа походить від слова «ślęg», що в старопольській мові означало мокроту, вологість, отже і болотисту місцевість. Гірський масив Сленжи розташований в Сілезькій низовині, у передгір'ї гір Судетів.
Від слова ślęg походить ще назва річки Сленза Ślęza, що протікає неподалік, та ще, за твердженням багатьох науковців, назва племені Ślężanie, яке, у свою чергу, ймовірно дало назву всьому регіону Сілезії, — його назва польською мовою звучить Śląsk.
Незважаючи на те, що масив Сленжи невеликий за площею та невеликої висоти (найвища вершина всього 717,5 метрів над рівнем моря), то зовнішній вигляд справляє враження значно більшого, потужнішого, ніж він є насправді. Це тому, що він стоїть посеред низовини, він відособлений, виринає немов нізвідки... А неподалік є удвічі вищі вершини, хоч би Совині гори висотою понад тисячу метрів...
Цей значний перепад висот — між масивом і низовиною — утворює тут специфічну погоду і мікроклімат із відносно великою (ще донедавна) кількістю опадів. Через те Сленжа часто була затягнута хмарами... Мабуть тому її подеколи називають сілезьким Олімпом...
— На думку науковців, приблизно з IV чи зламу IV і V сторіч у Сілезії жили слов'яни. Вони дуже поважали цю гору. Чому? Тому, що природа створила тут місце з особливим кліматом. В районі цієї гори набагато частішими є буревії, блискавки і дощові опади, ніж поруч – на Сілезькій низовині. За різними гіпотезами, ця вершина була місцем культу. Одним зі свідчень цього є таємничі вали — кам'яні насипи шириною в 12 метрів, викладені з уламків каміння. Вони насипані довкола трьох найвищих вершин масиву: Сленжі, Радуні і Вежиці. Про культовість цього місця свідчать також витесані з каменю скульптури — Панни з рибою, ведмедя, дикого кабана, грибів, що були знайдені в ХІХ сторіччі. Щоправда, дехто з науковців відносить згадані насипи і різьби не до слов'янських, а до кельтських часів.
Попри це науковці згодні в тому, що ця гора була місцем культу в дохристиянську добу. Місцеві племена вважали Сленжу горою богів, поклонялися вони богові Сонця і на вершині масиву влаштовували свято Купала, яке у Польщі донині йменують, серед іншого, Собуткою. До речі, саме Собутка – це також одне із найменувань як самої Сленжи, так і містечка, що розташоване у підніжжі масиву.
Дещо більше відомо про історію цього місця у часи середньовіччя...
— У середньовіччі на вершині побудували замок, це було приблизно в добу правління польського короля Владислава Локєтка. Цю будівлю у XV-му столітті захопили гусити. Вони там поселилися і як лицарі-розбійники (т.зв. raubritterzy) грабували навколишні селища. Це дуже не подобалося володарям навколишніх міст — Вроцлава і Свідниці, які, об'єднавши сили, врешті-решт здобули замок і розправилися з розбійниками. Але будівлю було тоді знищено. Згодом там побудували костел, який стоїть до сьогодні (це діючий римо-католицький храм). В його підземеллях можна побачити окремі артефакти з давньої замкової каплиці. З костельної вежі можна побачити всю мальовничу панораму Сілезької низовини і Судетського передгір'я. На вершині є ще оглядовий майданчик — він встановлений на триангулярній вежі, яку у XVIII-му столітті побудували тут австро-угорці.
Взагалі, на території Сленжинського масиву є чимало туристичних принад...
— Територія масиву Сленжи – це також територія ландшафтного парку, який складається з трьох окремих одиниць. Дуже цікава своєю унікальною флорою і фауною зокрема т.зв. Сулістровицька лука. Там, наприклад, 60 видів слимаків і, за твердженнями біологів, на її території 60 відсотків видів метеликів, що живуть у Польщі. На схилах масиву живуть також пугач, горобиний сичик, чорний дятел. А одного разу мені пощастило побачити тут, на південно-західному узбіччі, чорного лелеку. Це було доволі несподіваним, оскільки цей птах, як відомо, боїться людей.
А ще на цьому масиві низка туристичних маршрутів, велодоріжок, на вершині знаходиться теж турбаза. Це дуже гарна будівля, солідної конструкції, споруджена 1907 року на місці старої дерев'яної з початку ХІХ століття, яку знищила пожежа. У ній можна смачно попоїсти, а ще донедавна можна було й заночувати. Останніми роками це стало неможливо — з огляду на зміну клімату є проблема з водою. Через відсутність сильних дощів протягом останніх трьох років надра цієї колись вологої території не поповнюються відповідною кількістю води. Варто відвідати також містечко Собутка, що по сусідству з масивом Сленжи...
— Собутка — це дуже давнє місто, побудоване ще в добу середньовіччя як торгова місцевість, є про неї згадка папи римського Євгенія ІІІ з 1106 року. Про слов'янський родовід цього міста свідчить форма його центрального майдану — ринку. Отож він не прямокутний, а як у слов'ян — овальної форми.
А нашу розповідь завершимо цікавинкою: в одному з храмів Собутки знаходиться скульптура святої Анни, яку, за усними переказами, привезла сюди київська княгиня у ХІІ столітті.
Запрошуємо послухати звуковий файл.
Галя Леськів, Антон Марчинський, Лідія Іванюх