Майнц, Бонн, Брюссель, Лондон - це тільки кілька міст, в яких відбулися протести проти перекручування історії. Йдеться про використання засобами масової інформації сформулювання «польські концтабори» або «польські табори смерті». Протести не мають форми демонстрацій чи мітінгу, це об’їзний біґборд.
У Лондоні його поставлено перед офісом телеканалу BBC.Чому вибрано саме таке розташування біґборда? Тому що один з репортерів цієї станції нещодавно наголошував на вирішальній ролі польських залізничників в Голокості. Повідомляє кореспондент Польського радіо Адам Домбровський:
«На біґборді представлена головна брама концтабору Аушвіц-Біркенау. В’їзд до цієї брами, помальований чорною фарбою, він становить один з елементів портрета Адольфа Гітлера, під яким написано «табори смерті були німецько-фашистськими» - «Death Camps Were Nazi German». Таким чином організатори вирішили прореагувати на слова репортера станції, котрий сказав, що «Голокост не був би можливим, якби не допомога інших, ніж німці, народів». В цьому контексті журналіст назвав «польських залізничників». Після протесту польського посольства у Великобританії, BBC змінило інтернетну версію цієї статті. Щороку дипломатичне представництво Польщі змушене спростовувати перекручені повідомлення про табори смерті щонайменше кількадесят разів».
Про те, що «Death Camps Were Nazi German», «Табори смерті були німецько-фашистськими», мобільний біґборд нагадував теж у Брюсселі. Ініціатором цієї акції є Фонд традиції міст та сіл. Як каже представник цього фонду Павел Соя, йдеться про те, щоб правду засвоїли теж політики. Тому банер стояв у європейському районі Брюсселя, де знаходяться євросоюзні установи:
«Ми трішки стояли, трішки їздили по цьому районі, нас багато людей запитує про цей протест. З нами спілкуються журанілсти, яким пояснюємо в чому суть цього біґборда. Такий спосіб рекламної кампанії історичної правди – дуже добрий, про це дізнається справді багато людей».
Місця зупинок мобільного біґборда вибираються не випадково. У Брюсселі – це згаданий район з євросоюзними установами, у Лондоні – перед офісом BBC, у Майнці – перед будинком німецького телеканалу ZDF, котрий свого часу вжив у репортажі вислів «польські табори смерті». За це неправдиве сформулювання німецьке телебачення програло процес з колишнім в’язнем Аушвіц-Біркенау.
Акція «Death Camps Were Nazi German» з мобільним банером відвідує європейські міста.
А в нашій студії – один з ініціаторів акції «Допоможи пам’ятати» («Pomóż pamiętać») Марцін Жуковський. Будемо говорити про суть цієї акції, але спочатку - це не є перший ваш проект в контексті боротьби з фальсифікацією історії.
«Торік ми радо взяли участь у проекті Державного музею Аушвіц-Біркенау в місті Освєнцім. В рамках цього проекту ми реалізували комп’ютерний і мобільний додаток, який називався «Remember». Цей додаток був адресований журналістам іноземних ЗМІ. Він був доступний 16-ма мовами. Отже, журнаілст з Великобританії чи Німеччини міг стягнути цей додаток у World-і, а коли писав у статті «polish deth camps», то система World показувала йому, що це помилка і підказувала правильну форму «нацистський концтабір» або «німецький концтабір».
Проект «Пам’ятай», «Remember» ви реалізували торік. Чи можете сказати про його результати?
«Ця акція принесла цікаві ефекти. По-перше, вона не мала медіа-підтрики, тобто ми не проводили жодної рекламної акції. Але вдалося досягти кількамільйонного ґрона адресатів кампанії. Це перший успіх. Якщо ж говорити про те, скільки осіб реально стягнуло цей додаток на свої комп’ютери, то їх будо понад 1000. З одного боку, тисяча стягнень – це небагато, але з другого – якщо подивимося на групу, до якої ми хотіли потрапити, то вона досить вузька – тобто це журналісти, отже, тисяча встановлених додатків - не так вже мало. А крім цього, вдалося засигналізувати таку проблему, як перекручування історії. Звісно, теми не вичерпано, і у світі досі трапляються випадки, коли німецькі концтабори називають польськими».
Після цього ви ініціювали акцію «Допоможи пам’ятати». У чому вона полягає?
«Ми її зробили разом зі знаряддям для відстежування Інтернету Brend-24. Насправді, все дуже просто. На сайті http://www.pomozpamietac.pl розміщений список статей з цим перекрученим формулюванням «польський табір смерті», є кільканадцять мовних версій, тож кожен може перевірити як справа виглядає в англійських ЗМІ, як - в італійських чи німецьких. Це досить широкий моніторинг. Практично все, що з’являється в неті на тему «польських концтаборів», потрапляє на цю сторінку. Випадки фальшування історії нам передають самі користувачі інтернету, завдяки цьому знаряддю вони теж можуть реагувати на такі випадки. Ми розраховуємо на допомогу поляків – вони знають мови, не тільки німецьку чи англійську, і пильно відстежують Інтернет, таким чином допомагають проводити цю освітню акцію».
Іншими словами, за допомогою проекту «Доможи пам’ятати» - польською «Pomóż pamiętać» ви намагаєтеся реакцію на помилкові, неправдиві формулювання «польські концтабори» перенести на рівень людей, користувачів Інтернету. Бо ж досі основний тагяр такої освітньої функції брали на себе польські дипломатичні представництва.
«Перевагою цієї акції, а одночасно – її метою є те, щоб перенести дискусію про помилкові твердження «польські концтабори» з трішки абстракційного для звичайних людей рівня дипломатичних нот, і включити в це польських інтернет-користувачів, котрі часто показували, що вони дуже активно беруть участь у різноманітних діях, які мають поліпшити імідж Польщі за кордоном.
Ці всі дії – низові, вони якимось чином мають доповнювати дії держави. Ефективність боротьби з помилкомими і неправдими формулюваннями залежить від активності на різних полях – тобто і втручання, протести на дипломатичному, державному рівні, і освітні акції на рівні звичайних людей. Крім цього, мусимо теж усвідомлювати, що цю проблему ми не вирішимо впродовж двох місяців...»
У нашій студії був один з ініціаторів акції «Допоможи пам’ятати» («Pomóż pamiętać») Марцін Жуковський.
Те, що такого типу освітні акції й дипломатичні протести потрібні, свідчить хоча б факт, що минулого тижня італійське інформаційне агентство ANSA офіційно перепросило за те, що про концтабір Аушвіц-Біркенау написало «польський табір смерті». Як сказав посол Польщі у Римі Томаш Орловський, крім цього, агентство опубілкувало спростування:
«Дирекція ANSA направила до всіх своїх журналістів та співпробітників застереження перед тим, щоб вживати такого типу сформулювання. В цьому тексті йдеться про те, що потрібно бути дуже обережним з чимось, що журанілсти називають «смислове спрощення». На наше переконання, слова «польський табір смерті» - це не є смислове спрощення, а запрошення до того, щоб фальшувати історію».
Тож заохочую перевірити сторінку www.pomozpamietac.pl а також слідкувати за маршрутом біґборда «Death Camps Were Nazi German».