Під час втечі, а також внаслідок німецької відплати, життя втратило близько 380 осіб. Це була перша колективна втеча з Аушвіц.
У травні 1942 року до табірної каральної групи запроторено близько 400 польських політичних в’язнів з ешелонів з Варшави та Кракова. Вони були свідомі того, що не мають шансу вижити: німці постійно розстрілювали членів акції. Загроза смерті стала причиною плану колективної втечі.
Це сталося 10 червня 1942 року після сигналу, який сповістив про завершення роботи будівництва канави у Біркенау та повернення в табір. Цього дня, внаслідок зливи, шеф каральної групи Отто Моль, згодом – комендант крематоріїв в Аушвіц ІІ-Біркенау, сповістив про завершення роботи значно раніше. Серед в’язнів почалася паніка і близько 50 з них вирішили втекти. Кільканадцять з них завернули. Під час втечі було застрелено 13 осіб. На волю вдалося вийти дев’ятьом в’язням, серед них - Ауґуст Ковальчик, після війни – відомий актор та режисер, а також багатолітній віцеголова Товариства охорони Освенцима.
Наступного дня у відповідь німці розстріляли 20 осіб і знищили у газовій камері близько 320 поляків з каральної групи.
14 червня 1942 року на відстані близько 25 кілометрів від табору було схоплено двох втікачів – Алєксандера Бучинського і Еуґеніуша Сточевського. Через місяць їх розстріляли.
В Аушвіц-Біркенау – найбільшому місці мучеництва та смерті Другої світової війни, німці знищили один мільйон сто тисяч осіб, головно – євреїв, а також представників кількох десятків інших народів, в тому числі поляків. В історії табору щонайменше 802 особи здійснювали спробу втечі, серед них – 757 чоловіків та 45 жінок. Найбільше серед них було поляків, щонайменше 396 осіб. Втекти вдалося 144 в’язням.
Ауґуст Ковальчик, якому вдалося втекти на волю, мав свій табірний номер 6804. Після втечі він переховувався в лісі, а пізніше – у полі, де його знайшли жителі довколишніх місцевостей. Вони дали йому жіночий одяг і місце для безпечного укриття. Протягом семи тижнів він перебував на горищі одного з будинків у місцевості Бойшови. Згодом із фальшивими документами від виїхав до Верхньої Силезії, а пізніше – до Кракова. До кінця війни він воював у лавах АК у Мєховському повіті.
Після війни Ауґуст Ковальчик став актором. Свою втечу він описав у книжці „Приспів колючого дроту. Справжня трилогія”. Також він їздив по Польщі та світі зі своєю монодрамою „6804”, у якій розповідав про табірне життя. Помер Ауґуст Ковальчик у 2012 році.
Загалом до Аушвіцу німці депортували щонайменше один мільйон триста тисяч осіб, з яких лише 400 тисяч було зареєстровано та розміщено в таборі. Євреї становили близько 85% всіх депортованих.
IAR/М.К.