Минулого тижня голова Європейського центрального банку Маріо Драґі оприлюднив план, метою якого є стабілізувати ситуацію на європейському ринку облігацій. «За визначених умов, ми надамо ефективний захист Єврозони перед руйнівними сценаріями» – сказав Маріо Драґі. Голова Європейського центрального банку ще наприкінці липня заявив, що він зробить усе можливе для порятунку спільної європейської валюти.
Колишній голова Варшавської фондової біржі Войцєх Розлуцький оцінює цей план позитивно. Проте, на його думку, зараз немає підстав говорити про перспективу тривкого економічного піднесення у Європі.
– Напевне, це допоможе зменшити рентабельність італійських та особливо іспанських облігацій. Але від цього рішення до віри в економічне зростання ще далеко.
Голова Центру імені Адама Сміта Роберт Ґвяздовський вважає помилкою купівлю облігацій заборгованих країн Єврозони. За його словами, проблеми нашого континенту – деінде.
– Немає багатства від додрукованих грошей. Європу придушує бюрократія, несприятливі правила, віддалені від життя ідеї. Друкування грошей не допоможе європейській економіці.
Голова Товариства польських економістів Ришард Петру переконує, що купування облігацій – тимчасовий захід, який не вирішить усіх проблем Європи.
– Купівля облігацій допустима в аварійних ситуаціях, але не може бути постійним елементом, тому що світ стане залежним від таких кроків і не захоче реформуватися. Що тоді? Європейський центральний банк не може протягом найближчого десятиліття фінансувати Іспанію, Грецію, Італію за допомогою додруковування грошей. Це було б ненормально. Чимось іншим є тимчасова акція, щоб рятувати світові фінанси, а іншим – постійна залежність від друкування грошей.
Експерт Інституту Собєського у Варшаві Мацєй Рапкєвич радить обережність у прогнозах.
– Криза в заборгованих країнах Єврозони посилилася 2010 року, коли настали серйозні клопоти Греції. Подібна доля зустріла й інші країни – Ірландію Португалію, Італію та Іспанію. Особливе занепокоєння викликає ситуація двох останніх країн, з огляду на розмір їхньої економіки та можливі проблеми, якщо котрась із них виявиться неплатоспроможною. За цей час відбулося кільканадцять великих конференцій, у яких взяли участь чільні політики Єврозони; кілька важливих виступів і декларацій з боку Європейського центрального банку. Але, як досі, проблеми кризи не вирішено – незважаючи на гучні заяви високопосадових політиків, наприклад, німецької канцлер Анґели Меркель, що буде перелом. Цього не сталося. Тому, незважаючи на позитивну в перші дні реакцію фінансових ринків на попередження Маріо Драґі про прямі монетарні операції (ОМТ) – немає певності, чи тепер вже можна говорити про злам і сподіватися, що дії, пов’язані з купівлею облігацій Європейським центральним банком, вирішать проблему заборгованості країн Єврозони.
Слід додати, що рішення в цій справі не було одноголосним. Німеччина була проти, вважаючи, що збільшиться інфляція у Європі і постраждає незалежність Європейського центрального банку.
– Німеччина, взагалі Бундесбанк, не погоджується на пряму публічну допомогу. На мою думку, втручання Європейського центрального банку у формі купівлі короткострокових облігацій, попри все, є такими діями. Мабуть, щоб уникнути категорії стисло публічної допомоги, Європейський банк не згадував про плани купівлі довтермінових облігацій. У програмі, яку представив Маріо Драґі, передбачається викуплення короткострокових облігацій державної скарбниці, з терміном погашення до трьох років.
Наслідків постанови Європейського центрального банку треба почекати. Хоч перші конкретні результати вже є – каже Мацєй Рапкєвич.
– Першого, дуже короткострокового ефекту досягнуто відразу після оголошення постанови. Реакція фінансових ринків була дуже позитивною: не тільки підвищення на фондовому ринку, але передусім зниження рентабельності облігацій заборгованих держав. Рентабельність іспанських облігацій уже перевищила рівень семи відсотків. Після оголошення програми Маріо Драґі, цей показник впав нижче шести відсотків, тобто на понад один процентний пункт. Подібно було з італійськими облігаціями, рентабельність впала нижче п’яти процентних пунктів, так само – з ірландськими та португальськими. Отже, короткостроковий результат уже є. Але чи можна сподіватися довготривалого ефекту – це залежить від багатьох факторів. Насправді, чи ця програма функціонує, зможемо сказати за 2-3 місяці.
Хоч Польща не належить до Єврозони, все-таки, вона в якийсь спосіб задіяна у цей договір.
– Польща не бере безпосередньої участі. Але все, що відбувається в Єврозоні, стосується також нас, хоч би тому, що наша економіка тісно пов’язана з економікою країн Єврозони. Нагадую, що Німеччина – це найсерйозніший торговельний партнер Польщі. Отож, її економічна ситуація та ситуація інших країн, які користуються європейською валютою і є нашими торговельними партнерами, впливає на становище нашої економіки. Також фінансові ринки тісно пов’язані, вони підлягають глобалізації і напруження на фінансових ринках Єврозони впливає на польську валюту. У момент посилення кризи польський злотий стає слабшим, а це впливає, наприклад, на наш державний борг. В умовах девальвації злотого наша заборгованість теоретично росте.
Країни, які хочуть, щоб Європейський центральний банк купив їхні облігації, спочатку повинні клопотатися про допомогу європейських рятівних фондів EFSF i ESM, а отже, будуть зобов’язані провести серйозні реформи і консолідацію бюджету.
Запрошую послухати звуковий файл
Наталя Бень