31-го травня Україна підписала меморандум з Митним союзом про поглиблення взаємодії. Українська сторона отримала право присутності на засіданнях цієї організації, висловлення своїх пропозицій та отримання копій документів. Частина експертів критично оцінила цей крок Києва, вважаючи його за суперечний з політикою зближення з Європейським Союзом. А ми звертаємося до заступника голови Європарламенту, польського політика Яцека Протасєвича. Чи підписання меморандуму з Митним союзом Росії, Білорусі і Казахстану означає зміну позиції, яку Україна досі декларувала у справі асоціації з Європейським Союзом?
Яцек Протасєвич: Я питав про це останнього четверга і президента України Віктора Януковича, і прем’єр-міністра Миколу Азарова, у безпосередній розмові. Вони обидва переконували, що підписання меморандуму не означає зміни стратегічного напрямку України, тобто асоціації з Європейським Союзом. Метою цього документа є лише нормалізація відносин з Митним союзом, з яким Україна має дуже інтенсивний торговельний обмін. Завдяки укладенню меморандуму, Київ хоче мати інформацію про плановані рішення, які стосуються функціонування спільного російсько-білорусько-казахського ринку.
Як ця ситуація виглядає з європейської перспективи?
Яцек Протасєвич: З нашого погляду, поки Україна хоче реалізувати зобов’язання, прийняті на останньому саміті, у планах підписання Угоди про асоціацію з ЄС на листопадовому саміті Східного партнерства у Вільнюсі нічого не змінюється.
Багато експертів вважає, що цей саміт є останнім шансом для України стрибнути у європейський вагон, який від’їжджає. Що Києву заважає зробити такий крок?
Яцек Протасєвич: Три справи мають ключове значення для успіху саміту Східного партнерства у Вільнюсі і підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною. Два питання – юридичного характеру: реформа судової системи України та зміна домінуючої позиції прокуратури. Це пострадянська спадщина, що не личить державі з європейськими стремліннями. По-друге – дуже важливою є зміна виборчого закону згідно з рекомендаціями ОБСЄ і Ради Європи (Україна належить до обох цих організацій). Третя справа не стосується законодавства, має гуманітарний вимір, йдеться про долю екс-прем’єрки Юлії Тимошенко. Європейський Союз очікує політичного вирішення, яке дозволить їй вийти з тюрми, а точніше з лікарні, де вона перебуває.
Чи справа Юлії Тимошенко матиме вплив на рішення ЄС у справі України?
Яцек Протасєвич: З розмов, у яких я брав участь у Києві, випливає, що помилування дуже малоймовірне, з огляду на впевненість українського державного керівництва, що рішення суду у справі Юлії Тимошенко було слушним. Тривають переговори медіаторів Європейського Парламенту – Алєксандера Кваснєвського і Пата Кокса. У нас ще півроку і я – оптиміст, маю надію, що вихід вдасться знайти. Навіть якщо це буде тільки згода на лікування у Німеччині, такий жест на Заході сприйняли б дуже позитивно. Багато політиків, оглядачів та експертів не хоче займатися справами юридичного характеру, питанням слушності вироків. Але очікують від українського керівництва зміни гуманітарних умов, у яких перебуває колишня прем’єрка. Навіть якщо б лікування за кордоном було тимчасовим рішенням, воно допоможе розвіяти сумніви, чи підписувати Угоду про асоціацію з Україною цього року у Вільнюсі.
Н.Б/Польське Радіо для Закордону – Російська служба