Європейський Союз вирішив зосередитися на фінансовій допомозі уряду Арсенія Яценюка та питаннях економічної співпраці. У четвер комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі підтримав пропозицію Єврокомісії про зниження мит для українських експортерів до Європи на строк від 1 травня до 1 листопада.
Практичне значення цього рішення пояснює польський євродепутат Павел Залєвський (Громадянська платформа), співголова комітету, автор рапорту на тему зниження мит при імпорті українських товарів:
- Рішення про скасування митних зборів узгоджене з результатами переговорів по Угоді про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною, тобто так званою економічною частиною Угоди про асоціацію. Під нього підпадає 98% продукції, яку Україна експортує до ЄС. У випадку продуктів сільського господарства збільшуються квоти українського експорту. Таким чином, українські товаровиробники зможуть зекономити майже 500 мільйонів євро. Це зменшить тиск на поточні валютні рахунки України. Це рішення дуже символічне – якщо росіяни у середу ввечері закрили кордон для українських продуктів, ЄС відкривається та зносить мита. Ці норми набувають сили по ухваленню Європарламентом, тобто вже у наступному місяці.
Рішення комітету коментує також польський євродепутат, екс-голова Комісії міжпарламентської співпраці Україна –ЄС Павел Коваль (Польща разом):
- На практиці це означатиме часткове запровадження у життя економічної частини Угоди про асоціацію. Без підпису української сторони, на підставі рішення ЄС відкриваються європейські ринки для українських товаровиробників.
Павел Залєвський наголошує, що цей пакет рішень є тимчасовим, бо Брюссель розраховує до листопада підписати з Києвом документ про зону вільної торгівлі. Політик додає, що сьогоднішнє рішення комітету є особливо корисним для Києва, тому що Угода про асоціацію ліквідує мита і для європейських виробників, і для українських, а так українські продуценти отримують преференції на півроку.
Не менш важливою справою, ніж зменшення мит є пряма фінансова допомога ЄС для України. 20 березня у Києві французький посол в Україні Ален Ремі сказав, що умовами переказу траншу є боротьба з корупцією в Україні, реформа місцевих адміністрацій та роззброєння парамілітарних формувань. Чи це офіційна позиція ЄС? Павел Залєвський говорить, що ні, проте слова дипломата видаються логічними:
- Я не знаю офіційної позиції ЄС у цій справі, але слова пана Ремі звучать раціонально. Натомість ми знаємо, що Київ потребує грошей ще перед проведенням адміністративної реформи. Боротьба з корупцією ж є умовою очевидною, ЄС буде спостерігати за цим процесом. Тому ЄС вже зараз пропонує мільярд євро і підтримку в міжнародних інституціях, які пропонують кредити. Сьогодні Україні гроші потрібні аби вижити. А не тільки на проведення реформ. Брюссель дбає, аби Україна мали гроші, аби виконувати свої обов’язки як держава, втім на території Східних та Південних областей.
З колегою погоджується Павел Коваль:
- Я так розумію, що це позиція Франції. Але не думаю, що воно сильно відрізняється від настанови ЄС. Ключовий пункт це звісно боротьба з корупцією. Я б до цього додав ще реформу системи судочинства. Що стосується реформи локальної адміністрації, розумію, що провести її зараз повністю нереально. Але треба реформувати хоча б управління на рівні районів та міст. Інакше процес витрачання бюджетних грошей знову не буде ефективним.
Вже у п’ятницю у Брюсселі лідери європейських країн та прем’єр України Арсеній Яценюк підпишуть так звану політичну частину Угоди про асоціацію. Які двері це відкриє перед Києвом? Павел Коваль підкреслює, що наразі це накладатиме більше обов’язків на українську сторону:
- Це підписання означає, що Київ погоджується на проведення низки реформ, втім системи судочинства, охорони прав людини. Україна у ключових галузях наблизить своє право до стандартів ЄС.
Павел Залєвський наголошує на символічному значенні цього акту:
- Ця політична частина увійде в життя після ратифікації українським парламентом, але реально буде діяти вже після підпису, оскільки стосується політичних зобов’язань між Україною та ЄС. Складніше з економічною частиною, її мають ратифікувати всі країни-члени ЄС. Що важливо у політичній частині: по-перше, уряд України бере на себе певні обов’язки у дотриманні громадянських прав та реалізації європейських стандартів управління, по-друге, таким чином ЄС визнає європейські прагнення українців. У випадку Польщі підписання Угоди про асоціацію було кроком на шляху до приєднання до ЄС. Нехай сьогодні вголос не говорять про членство України в ЄС, однак Рада та Європарламент ствердили. Що Угода про асоціацію це не остання сходинка в українській євроінтеграції. ЄС привідкрив двері, і це від України залежить, чи вони повністю відкриються.
Виконуючий обов’язки міністра закордонних справ України Андрій Дещиця заявив, що до кінця року між Україною та ЄС може бути встановлений безвізовий режим. Чи цей оптимізм Києва знаходить підтвердження в європейських реаліях? Павел Залєвський:
- Ми, Європейський Парламент, закликаємо до лібералізації візового режиму і хочемо, аби візи були скасовані. Натомість, більш скептично до цього ставиться Рада ЄС, тобто конкретні держави-члени об’єднання. Міністр Дещиця має кращий контакт з Радою ЄС і більше знає про її актуальну позицію.
Павел Коваль не бачить перешкод для знесення віз, якщо Україна найближчими місяцями розпочне обіцяні Європі реформи:
- Якщо Верховна Рада проголосує за антикорупційне законодавство, і розпочалася б масштабна видача біометричних паспортів, то знесення віз цілком можливе. Я очікую на таку декларацію зі сторони ЄС. Думаю, ЄС не варто чекати, а варто проголосити, що Брюссель готовий зробити цей крок.
Нагадаємо, у Брюсселі тривають зустрічі Арсенія Яценюка з європейськими політиками. Завтра він та керівники європейських країн та керівництво Євросоюзу підпишуть політичну частину Угоди про асоціацію, яку планувалося підписати на саміті у Вільнюсі наприкінці листопада минулого року.
Олена Бабакова