Шанси були вирівняні, а лозунги – подібні. У виборчій кампанії обоє кандидати переконували, що найважливіше, аби Хорватія вийшла з економічної кризи, й обіцяли реформи. Виборці надали перевагу представниці опозиційної правоцентристської партії – Хорватської демократичної спільноти, Колінді Грабар-Кітарович. Вона здобула понад 50 відсотків голосів (50,54 відсотків). Чинний президент Іво Йосипович отримав на 21 тисячу голосів менше (49,46 відсотків). Такі дані з 97-ми відсотків дільниць оприлюднила Центральна виборча комісія.
«Це тверда жінка», – каже про майбутню очільницю держави хорват, який живе у Польщі, Алєксандер Арабаджич.
– З досить міцною – це важливо в її випадку – міжнародною позицією. У неї добрі відносини з канцлеркою Анґелою Меркель, отже, вона показує свої можливості на міжнародному рівні, але її не до кінця добре сприймають, коли взяти до уваги внутрішні справи Хорватії.
Томаш Ковальчевський, який багато років був кореспондентом Польського радіо в Загребі, звернув увагу, що Колінда Грабар-Кітарович – перша в історії Хорватії жінка на посаді президента.
– Але її кар’єра, треба сказати, дуже блискуча. Вона була міністром у справах європейської інтеграції, опісля очолювала дипломатію, була послом Хорватії у Сполучених Штатах. А останні три роки була асистенткою, тобто, практично, заступницею генерального секретаря НАТО – і також була першою жінкою на цій посаді. На мою думку, обрання Колінди Грабар-Кітарович свідчить про зміни правління в недалекому майбутньому і повернення Хорватської демократичної спільноти (HDZ).
Колінді Грабар-Кітарович 46 років.
Відвідуваність другого туру голосування була набагато вищою, ніж у випадку першого раунду. Це свідчить про значні емоції – відзначив Томаш Ковальчевський. На його думку, ці президентські вибори відрізнялися від попередніх.
– Я стежив за всіма попередніми виборами, коли жив у Загребі, а пізніше – в Белграді. Тепер було найменше кандидатів, бо лише чотири. Уперше балотувався, мабуть, наймолодший кандидат, принаймні у Європі я не знаю такого випадку, – Іван Синчич, йому 24 роки. Він здобув понад 16 відсотків голосів і зайняв третє місце. Пропонував дещо анархістський підхід: що НАТО – погане, Євросоюз – поганий, треба швидше вийти з цих структур, захищати покривджених.
Несподіваним є те, що діючого президента не переобрано на другий строк правління. Вини самого Іво Йосиповича тут немає – каже колишній кореспондент Польського радіо у Хорватії.
– Хоч, дивлячись на кінець кампанії, вона була трішки незрозумілою. Але вплинула передусім економічна ситуація країни і соціал-демократичний уряд. Хорватія в дуже складному економічному становищі, значне безробіття – приблизно 20 відсотків, а серед молодих сягає й сорока відсотків. Усе дороге. Хорватія утримується перш за все з туризму, що складає кільканадцять відсотків прибутків. Багато людей виїжджає за кордон.
Переможниці президентських виборів допомогло загальне знеохочення хорватського суспільства – додав Томаш Ковальчевський.
– Колінда Грабар-Кітарович каже про себе, що вона – поміркована консерватистка. У своїй виборчій кампанії наголошувала на цінностях, близьких для пересічного хорвата – тобто патріотизмі, прив’язаності до релігії й Католицької церкви.
Значна частина хорватів є думки, що залучення їхньої країни до Європейського Союзу не принесло позитивних змін – вважає журналіст.
– Там високе безробіття, практично, вже кілька років панує економічний застій. Очікування, пов’язані із вступом Хорватії до Європейського Союзу у мисленні пересічних хорватів не виправдалися. У їхньому житті не настало жодного покращення.
Експертка Осередку східних студій у Варшаві Марта Шпаля звернула увагу, що багато людей розчаровані і приналежністю до Євросоюзу, і політичним класом своєї країни.
– Хорватія – мабуть, єдина держава в Європейському Союзі, яка від 2008 року не відзначила економічного піднесення. Не змінило цього залучення до Євроспільноти. Безробіття незмінно вже шість років на дуже високому рівні – понад 300 тисяч людей не мають роботи. У чотиримільйонній Хорватії це, приблизно, 20 відсотків громадян – тобто це дуже високий показник.
Як пояснює польська експертка Марта Шпаля, останні президентські вибори в Хорватії насправді є лише вступом до парламентських виборів, запланованих ще цього року.
– Бо гасла й теми, які були порушені, насправді виходять далеко поза президентські повноваження. У Хорватії президент виконує передусім репрезентаційну функцію. А ці лозунги мали підготувати хорватське суспільство до другого раунду, тобто до важливішої гри – за те, хто управлятиме країною.
Тепер співіснуватимуть консервативна президентка і уряд лівого спрямування. Розгойдання атмосфери не поліпшить життя громадян – відзначив журналіст Томаш Ковальчевський.
– Боротьба йтиме між провідними партіями, тобто соціал-демократами і Хорватською демократичною спільнотою. Це матиме вирішальний вплив на ситуацію в регіоні, на території колишньої Югославії. Саме там бувають інколи менші, а інколи більші тертя, передусім на лінії Белград–Загреб. Нова президентка заявила, що найкраще, аби спірні справи кордону – із Сербією та Чорногорією, Боснією і Герцеговиною – вирішували міжнародні трибунали. Із Сербією слід розрахуватися до кінця, хорвати чекають на інформацію, що сталося з людьми, які зникли під час війни, на сході, у Вуковарі, є проблема із сербською меншиною. Соціал-демократи і президент Йосипович вели помірковану політику діалогу, а це не подобається консервативній частині суспільства і доводить до напружень.
Новообрана глава Хорватії Колінда Грабар-Кітарович вступить на свою посаду у лютому.
Повертаючись до особи теперішнього хорватського президента, варто нагадати, що Іво Йосипович – юрист і чинний композитор; у вересні 2011 року виступив з концертом у Варшаві.
IAR, PR24/Н.Б.