У вівторок 28 липня на прохання Туреччини, яка бореться з тероризмом, скликано термінове засідання Північноатлантичної ради. Таких консультацій може вимагати кожен член НАТО, який побоюється за свою безпеку. Туреччина хоче звернути увагу, що останні теракти на півдні цієї країни є проблемою всього Альянсу. Саме тому Анкара звернулася з проханням про термінову зустріч в рамках НАТО – вважає експертка Польського інституту міжнародних справ Патриція Сасналь. Досі Туреччина стояла осторонь подій у Сирії, Іраку та діяльності організації Ісламська держава. А тепер вирішила виступити проти останньої і – при нагоді – проти курдів з півночі Сирії. Причини цього – і внутрішні, і зовнішні. Слід відзначити, що турецько-курдський конфлікт триває вже сорок років – відзначає Патриція Сасналь.
– Коротко кажучи: Туреччина повинна вирішити, хто її основний ворог: чи Ісламська держава (досі так не було; зміну приніс останній теракт цієї організації на турецькій території), чи, може, йдеться про курдів. Здається, Туреччина приходить до висновку, що її противником є Ісламська держава, яка розширює діяльність не лише в Сирії, але й на турецькій землі. Одночасно, Анкара хоче діяти проди курдів у північній Сирії.
Експертка звертає увагу на ймовірні зв’язки між офіційною Анкарою і терористами.
– Ми не знаємо, якою була – і чи взагалі була якась домовленість між турецьким урядом і так званою Ісламською державою. Дивлячись логічно, джигадисти з цієї організації є активними при турецькому кордоні, а дві дороги, якими закордонні добровольці потрапляють до Ісламської держави, перетинають сирійсько-турецький кордон. Отже, Туреччина або не добачала, які сили пливуть до так званої Ісламської держави, або не вміла покласти цьому край. Більш ймовірною є перша можливість, отже, існувала якась домовленість з цією організацією і саме в цьому обвинувачувався турецький уряд. Але Ісламська держава змінює тактику і нападає також на Туреччину.
Патриція Сасналь нагадала, чим є Ісламська держава.
– Це досить невелика організація, активна на території, де проживає, може, сім мільйонів людей. А чисельність тих, хто бореться на її боці – може, 30–40 тисяч людей. Порівняно з понадпівмільйонною турецькою армією – це майже нічого. Якби турки вирішили, що Ісламська держава є загрозою для їхніх інтересів, то не дивлячись на проблему курдів, ввійшли б на територію Сирії і навели б порядок.
Туреччина має деякі плани, скликаючи термінове засідання Північноатлантичної ради – вважає експертка.
– По-перше, показати, що події на південь від Туреччини є проблемою НАТО, а по-друге – наприклад, домовитися про розміщення чергових американських ракет протиповітряної оборони «Патріот», подібно як 2013 року. Як повідомляє видання «Washington Post», Туреччина порозумілися зі США у справі створення на півночі Сирії зони, вільної від Ісламської держави. Це буде між курдською територією, Ісламською державою і територією під контролем сирійської опозиції, яка більш поміркована, ніж джигадисти з Ісламської держави. Туди могли б повернутися сирійські біженці – їх у Туреччині понад мільйон, і там могли б формуватися підвалини майбутньої Сирії.
На порталі польського телебачення TVN24pl повідомлено, з посиланням на Агентство внутрішньої безпеки Польщі, що польські спецслужби стежать за двомастами осіб, які можуть становити терористичну загрозу. Найбільшою групою серед них нібито є чеченці, які зв’язалися з Ісламською державою.
– Ми не знаємо точно, про кого йдеться. Скоріше всього, про осіб, які перебувають у Польщі. Справді, була проблема з групою чеченців, котрі не бажали інтегруватися, коли приїхали до Польщі. Частково це було зумовлене неефективною інфраструктурою для іммігрантів, зокрема для тих, які хотіли клопотатися про статус біженця. Друга група – це конвертити, тобто поляки, які прийняли іслам. В інших європейських країнах ця група проявляє тенденцію до радикалізму. Люди, які рішаються на офіційну зміну релігії, переживають сильні емоції і, як правило, пізніше визнають радикальну версію ісламу. Все-таки, вони є меншиною. Це дивно, що справа стосується лише двохсот осіб у Польщі. Це дуже небагато. Наприклад, Франція та Німеччина стежать за десятками тисяч осіб і це у них виходить.
Експертка Польського інституту міжнародних справ Патриція Сасналь вважає, що в Польщі зв’язки з радикальними силами посилюватиметься, тому що Польща є частиною не лише Європейського Союзу, але, що важливіше, заможного західного світу. Цього процесу не можна зупинити. У контексті планованого прийняття Польщею двох тисяч біженців, експертка звертає увагу, що не слід їх боятися. Безпідставним є переконання, що якщо біженець є мусульманином, то це означає, що він – терорист.
PR1/Н.Б.