Карпатський відділ Прикордонної служби на півдні Польщі відновив роботу. При нагоді відзначення в понеділок 25-ліття Прикордонної служби, міністр внутрішніх справ і адміністрації Маріуш Блащак звернув увагу на особливе значення охорони кордону в нинішній міжнародній ситуації. Діяльність Карпатського відділу Прикордонної служби у Новому Санчі припинено 31 грудня 2013 року. Проте, з огляду на загрози, які з’явилися у зв’язку з міграційною кризою в ЄС, вирішено відновити цю структуру. З’являється питання, чи в цей момент польський кордон є достатньо щільним, щоб протистояти зовнішнім загрозам. Представник Прикордонної служби, полковник Ґжеґож Опалінський звернув увагу на досягнення останніх понад 20-ти років.
– Прикордонна служба є однією з нечисленних служб у Польщі, які позбулися багажу з попередньої епохи і, мабуть, є найбільш професіональною службою, до якої завжди найменше зауважень і до якої відчуваємо найбільше поваги. Ці люди, просто, професіонали. Прикордонна служба – це формація, яка постійно підлягає еволюції, протягом 25-ти років ми динамічно змінюємо свої структури і характер нашої служби, залежно від середовища безпеки. За цей час змінилося оточення Польщі, в якому функціонує Прикордонна служба, що й довело до організаційних і компетенційних перетворень.
Протягом цих років змінилося дуже багато: Польща стала членом Європейського Союзу і Шенгенської зони, а отже, частина польського кордону є зовнішнім кордоном ЄС – звернув увагу доктор Лукаш Кістер з варшавського вишу Collegium Civitas.
– Тоді ми не передбачали, що країни Європейського Союзу стануть таким привабливим місцем для багатьох біженців з Близького Сходу і Північної Африки. Уже мільйони осіб хочуть оселитися в Євроспільноті – на жаль, нелегально перетинаючи кордон. 25 років тому Польща межувала з Чехословаччиною, 1991 року ще не зовсім розпався Радянський Союз, на заході ми межували з не до кінця сформованою німецькою державою. Відбулися глибокі зміни в усій Європі, у сфері безпеки стався перехід від східних до західних структур, ми приєдналися до Північноатлантичного альянсу. Прикордонна служба підлягає всім механізмам геополітики, у своїй роботі має врахувати і економіку, і локальну політику, і політику в широкому розумінні, яка стосується майбутнього нашого континенту. Відновлення Карпатського відділу Прикордонної служби – це відповідь на актуальні зміни, жодна інша служба не реагує так швидко.
Доктор Мірослав Марціняк з Військової технічної академії додав, що безпека і охорона державного кордону є одним з найважливіших елементів функціонування держави.
– Ми є членом Європейського Союзу і шенгенської системи, а це означає, що країни, чиї території належать до зовнішіх кордонів ЄС, мають обов’язок захищати всю територію Євроспільноти, наприклад, перед напливом нелегальних іммігрантів. Щоправда, Польща досі не опинилася перед таким викликом, як країни на півдні Європи – Греція, Італія, Іспанія – але ми також маємо бути готові, що потік мігрантів буде спрямований і на Польщу. А тоді польська Прикордонна служба матиме особливий обов’язок – гарантувати безпеку всім країнам Європейського Союзу. Причому, специфіка південного кордону Євроспільноти у тому, що він є морським, берегова лінія дуже нерегулярна, а отже, охороняти його дуже важко.
Прикордонна служба постійно моніторує ситуацію з біженцями – відзначив полковник Ґжеґож Опалінський з Прикордонної служби.
– Польська Прикордонна служба першою в ЄС запровадила нову модель управління кордоном. По-перше – охорона кордонів охоплює не лише функціонерів, які контролюють подорожні документи, але й механізм співпраці всіх служб у Польщі: наприклад, прикордонників з поліцією та іншими управліннями. По-друге – безпосередні дії на державному кордоні і координація з тамтешніми службами, зокрема митниками. По-третє – співпраця з нашими партнерами по той бік кордону, а по-четверте – моніторинг ситуації і співробітництво з дипломатичними установами, міжнародними організаціями. Звідси ми дізнаємося про ситуацію та ймовірні загрози. Прикордонна служба є частиною системи в рамках агентства Frontex, поляки служать на південних кордонах ЄС – у Греції, Італії, Македонії тощо. Вони здобувають досвід і готуються до загроз, які можуть з’явитися в Польщі.
Прикордонна служба гарантує найвищий рівень безпеки, але її завданням є також перші кроки відносно біженців, які потребують допомоги. Поки що, вони масово до Польщі не прибувають – додав полковник Ґжеґож Опалінський.
– Ми не можемо ствердити неконтрольованого масового напливу мігрантів, але я хотів би наголосити, що ми готові захищати наш кордон, без огляду на масштаб та місце появи такої загрози.
Теорія, що в разі заблокування східного кордону ЄС мігранти прибуватимуть, зокрема до Польщі, зі східного напрямку, є хибною, – вважає доктор Лукаш Кістер з Collegium Civitas.
– Вони не приходитимуть зі Сходу, це – спроба засмітити цю дискусію. Я не уявляю, що біженці, а особливо – нелегальні мігранти, яких є більшість – вирішать йти територією України, тобто держави, яка перебуває в стані війни, внутрішніх проблем. Це ускладнює перехід. Раніше треба подолати гірський масив, а пізніше пройти всю Польщу, зі сходу на захід, до місця, куди вони хочуть потрапити. Звісно, для нелегальних мігрантів це Німеччина. Не дивлячись на те, як складеться доля великої міграції в Європі, Польща залишиться виключно транзитною країною, але це буде важкий транзит – чи мігранти ввійшли б від сходу, з України, чи від півдня – зі Словаччини або Чеської Республіки. Гори на території Польщі також нелегко пройти, особливо взимку. Тоді Прикордонній службі прийдеться їх рятувати. Малоймовірною є поява великої групи мігрантів, як було в Австрії, Греції чи Туреччині.
Експерти також звертають увагу: відновлення діяльності Карпатського відділу Прикордонної служби може бути сигналом для організаторів нелегального перевезення мігрантів, що кордон Польщі – під контролем.
PR1/Н.Б.