Європейська мовна спілка – це організація, яка була створена 1950 року, у ній згуртовані радіостанції з 56 країн. Вони обмінюються матеріалами і співпрацюють при нагоді музичних подій таких, як наприклад конкурс «Євробачення», та спортивних трансляцій – чемпіонати світу з футболу, тощо. Членом Європейської мовної спілки з 1993 року є також Україна. І ось, раз на рік представники організації зустрічаються в одній із країн, щоб обговорити найважливіші для радіо питання. Цього року організатором зустрічі було Польське радіо. Варшаву обрано не випадково, позаяк цьогоріч Польське радіо відзначає ювілей 90-ліття свого існування. А окрім цього зараз Польське радіо є лідером нових технологій у Центрально-Східній Європі, передусім – оцифрування.
Тільки чи нині європейці слухають радіо? Виявляється так, як показують опитування близько 83% мешканців Європи слухає радіо принаймні 15 хвилин денно. Такий результат, безумовно, свідчить про довіру слухачів та переконання, що радіо є вірогідним джерелом інформації. І треба докласти зусиль, щоб так було й надалі.
Начальник відділу співпраці з закордонном Польського радіо Адам Бураковський підкреслював під час зустрічі, що одним із вагоміших питань є серед іншого напрями розвитку радіо: «У який бік радіо повинно розвиватися, які нові формати має застосовувати, яким чином проводити мовлення, як потрапляти до слухачів, особливо тих з молодого покоління, позаяк саме за них нині триває найзапекліша боротьба».
І це важливий виклик. Про Польске громадське радіо завжди говорилося, що виконує воно спеціальну місію. Пропонує суспільству різноманітні програми на різні теми – це не лише публіцистика, але й культура, освіта, розвага, спорт. Ці програми відзначаються високою якістю та незалежністю.Так було колись і так повинно залишитися.
У Варшаві, Голова Європейської мовної спілки Інгрід Дельтенре дуже схвально висловлювалася про роботу польського мовника. Наголошувала на вірогідності Польського радіо, його об’єктивності, підкреслювала роль у популяризуванні культури: «Ви, напевно, є найважливішою культурною установою в Польщі. Інвестуєте в музику, культуру, різноманітність і творчість більше, ніж будь-хто інший. Вас замінити неможливо. Крім цього, не лише створюєте робочі місця, але також працюєте з малими підприємствами, стартап- компаніями, і, таким чином, забезпечує робочі місця для інших фірм. Ви - рушійна сила місцевої економіки».
Рушійна сила економіки, але й служба людям та велике відчуття відповідальності, а отже громадське радіо - це суттєва частина демократичних суспільств – підкреслювала глава Європейської мовної спілки: «Громадські ЗМІ, такі як Польське радіо, служать людям. Це унікальне завдання несе велику відповідальність. Ви не служите будь-якій партії, жодній політичній владі, яка хоче на цьому заробляти гроші, або використовує ЗМІ для інших цілей. Ваше завдання - служити суспільству, і ви несете відповідальність за вірогідні, об’єктивні інформації. Така державна служба необхідна для демократії».
Сучасне радіо має велику конкуренцію, але також і більші, ніж колись, можливості попасти до різних соціальних груп. Таку можливість дає передусім Інтернет, а отже радіостанці повинні це використати, і творити інтернетні форми зв’язку – вважає голова засобів масової інформації в Європейській мовній спілці Жан-Філіп де Тендер: «У минулому радіо вдома було предметом. Сьогодні в нас значно більше можливостей контакту з аудиторією. Це не лише радіоприймач, але також мобільні телефони чи планшети, все це є шансом на зв’язок зі слухачем».
І справді, нині, особливо молодим людям, які безліч часу проводять в мережі, важко собі уявити світ без Інтернету. Отже, тут альтернатива лише одна: або будемо найкращими, або зникнемо – таке попередження на адресу громадських ЗМІ прозвучало під час конференції від президента Польського радіо Анджея Сєзєнєвського. Поки що, Польське радіо залишається лідером і оцифровує мовлення: «У нас великі успіхи, ми відстежуємо соціальні мережі та розширюємо мобільні аплікації. Проте, в наше сьогодення, радіо, як й інші традиційні ЗМІ, знаходиться на роздоріжжі. Якщо не будемо йти з духом часу, і залишатимемося такими, як протягом останніх десятиліть, незабаром можемо зникнути з ринку. Нам погрожує маргіналізація та втрата слухачів».
А щоб йти з духом часу необхідно мати відповідні кошти. Громадські ЗМІ в Польщі вимагають стабільного фінансування – наголошував під час зустрічі член Крайової ради радіо і телебачення Славомір Роґовський. На даний час Польському радіо вдається зберігати позицію лідера у впровадженні новітніх технічних розробок. Незабаром очікується введення правових рішень, які відповідатимуть розвиткові технології. Їхній вступ у силу матиме вирішальне значення для фінансування громадських ЗМІ – ствердив Роґовський: «Ми зараз знаходимося в дуже важливому моменті, перед прийняттям цих правил. Маю надію, що наступного разу коли ми зустрінемося у Варшаві, Польща вже матиме закон про фінансування державних ЗМІ».
Додаймо, що процес оцифровування Польське радіо розпочало 1 жовтня 2013 року. До грудня 2020 року процес має бути повністю закінчений. Покриття поверхні має скласти 99,5%.
Л.І.