Етнічні поляки на сході України все частіше цікавляться польською культурою та вивчають польську мову. Назустріч очікуванням етнічних поляків в Україні пішли засновники Дому Полонії на Сході із центром у Харкові.
Дім Полонії на Сході із центром у Харкові заснований групою місцевих етнічних поляків весною 2015 року. Відкриття приурочили до 20-ліття роботи генерального консульства Республіки Польща в місті.
Головним завданням Польського дому у Харкові є відродження та укріплення контактів з батьківщиною предків та спрощення процесу повернення до національного коріння.
Засновники цієї полонійної організації створили її не лише для потреб місцевих осіб польського походження, але й тих, котрі через війну були змушені виїхати з Луганська і Донецька.
Про діяльність Дому Полонії на Сході розповів його засновник та голова Алєксандер Ян Ґєдройць:
«Я народився в Україні, походжу з родини січневих повстанців, яких заслали до Сибіру. Мій дід народився в Читі. Потім його родина разом з батьком та матір’ю була направлена на проживання до Харкова. На терені Харківської області віддавна мешкають поляки, котрі перебували на засланні. Ще від наполеонівських воєн там проживають етнічні поляки, котрі знають старопольську мову. Колишній генеральний консул в Харкові, світлої пам’яті Здзіслав Новіцький казав, що він не розуміє старопольської, бо в Польщі нею не розмовляють. Однак, старші люди, котрі мешкають у деяких селах Харківської області, старопольську знали».
Із 120 осіб, котрі хотіли бути членами Дому Полонії на Сході із центром у Харкові, стало лиш кілька десятків. Як пояснює Алєксандер Ґєдройць, для того, аби стати членом організації, вони мали надати документи, що підтверджують їх польське походження. Нині, серед багатьох напрямків діяльності Дому Полонії у Харкові, його представники займаються генеалогічними дослідженнями.
«У нас працює двоє істориків. Одна з них – доктор історичних наук Харківського університету – займається історією польської діаспори на сході України. Вона допомагає нашим членам у пошуках їхнього польського коріння – документів, на підставі яких вони можуть підтвердити своє походження і отримати карту поляка. В Україні нині це такий документ, який хотіло б отримати багато людей, але не всі мають для цього можливості. Ми розпочали нашу діяльність для того, щоб допомогти їм у цьому».
У Домі Полонії у Харкові як старші, так і молодші вивчають польську мову, знайомляться із польською історією, культурою і географією. За словами Ґєдройця, організація сприяє підготовці до вступу у виші Польщі, а також допомагає у виїздах на лікування над Віслу.
«Маємо відділ, який займається підготовкою молодих людей до вступу в університети Польщі. Ще одним сектором нашої діяльності є лікувальна туристика до Польщі з України. Зараз з огляду на фінансову ситуацію тих, хто б хотів і міг поїхати до Польщі, є небагато. Але такі люди приходять до нас, аби ми допомогли їм та їхнім родинам у цьому».
Дім Полонії тісно співпрацює з Генеральним Консульством Республіки Польща у Харкові. Попри це, полонійна організація має низку нагальних проблем. «Дому Полонії потрібна допомога у різних сферах», – говорить голова організації Алєксандер Ґєдройць.
«Полонія Харкова має багато проблем із виїздом до Польщі, бо одержати навіть державну польську візу складно. Кожен повинен особисто домовлятися про зустріч із консулом для того, щоб отримати її. Це погано впливає на нашу діяльність, адже без візи немає можливості виїзду на батьківщину, неможливо працювати і підтримувати польськість на східних теренах України. В Україні зараз складна економічна ситуація і поки ми маємо власні кошти, можемо працювати. Коли вони вичерпаються, ми будемо змушені згорнути діяльність Дому Полонії у Харкові. Зараз ми маємо приміщення, але воно нам дорого обходиться. А ми хочемо далі розвивати Дім Полонії у Харкові, аби нас було 100, 200 чи навіть 500 членів – це сприятиме продовженню і розвитку нашої діяльності».
Як зауважив Алєксандер Ґєдроць, нині Полонії на Сході складно не лише співпрацювати, але і спілкуватися польською, адже не усі відчувають себе поляками. На його думку, є різні причини для того, аби сприйняття своєї польськості у їх свідомості змінилося. Однією з таких причин, за словами Ґєдройця, стали події на сході, що спонукали багатьох змінити погляд на своє польське коріння.
«Лише зараз, унаслідок війни, яка триває на сході України, багато з них почало згадувати про своє польське коріння. Ми розуміємо це і хочемо, аби ці люди могли приносити користь для Польщі, приїжджати сюди і працювати тут. Я знаю, що багато з цих людей з польським корінням зі сходу України могли б робити свій внесок в польську економіку. Ми маємо людей, які хотіли би працювати і реалізовувати свої інтереси на польському ринку. А це ще одна сфера діяльності Дому Полонії у Харкові».
Алєксандер Ґєдройць відзначив, що полонійна організація буде допомагати етнічним полякам зі сходу України із виходом їхнього бізнесу на польський ринок.
«Ми можемо дати польському ринку багато того, чого нині Польщі бракує. У нашій організації є успішні підприємці. Ми хочемо через наш Дім Полонії звести для них такий міст до Польщі, завдяки якому вони зможуть контактувати з польським бізнесом і знаходити підґрунтя задля спільних інтересів».
Отже, за задумом засновників Дому Полонії на Сході із центром у Харкові, це національно-культурне товариство виконує роль координатора. Організація надає допомогу етнічним полякам у пошуках інформації про рідних, у вивченні мови, знайомстві з культурою Польщі та в оформленні документів.
У Домі Полонії на Сході зібрана теж повна інформація про навчальні заклади Польщі та умови вступу у них. У планах – розвиток польсько-українських економічних відносин на регіональному рівні.
Red. Polska/Т.А.