— Нам йдеться про те, щоб щоб жителі нашого села не вважали себе менше вартісними, ніж ті, хто живуть у великих містах, — каже Марцін Курнік — один із засновників Фундації Q, яка працює у маленькому селі Розалін у ґміні Нова Демба, неподалік міста Тарнобжеґ у центральній Польщі. Фундація Q здійснює низку проектів, які мають переконати, зокрема, молодих людей, у тому, що не варто покидати власне село, що в нього є своя цікава історія, якою можна гордитися, і що є всі підстави для того, щоб її успішно продовжувати... У цій передачі ми ознайомимо Вас із Музеєм розповідей про Центральний промисловий округ, історія якого найбільше вплинула на долю цього краю і села зокрема.
Марцін Курнік:
— Якщо говорити про те чим був Центральний промисловий округ, то слід повернутися до подій сторічної давнини, коли Польща відродилася, повернулася на карту Європи. У геополітиці вона опинилася поміж двох сил — двох великих держав — Росією і Німеччиною. І шукаючи способів, як їй в цій ситуації бути сильною, тодішній віце-премєр-міністр Еуґеніуш Квятковський у 30-х роках минулого сторіччя вирішив побудувати у низці місцевостей нашого краю нові підприємства військової галузі... Для них тут було зручне розташування: Сандомирська пуща і місце, де річка Сян впадає до Вісла, тобто територія, що природним чином є важко доступною для можливого наїзника зі Сходу або із Заходу. Тоді ж у Новій Дембі розмістили Амуніційний завод номер 3, котрий згодом став відомим у Польщі з цивільної продукції заводом «Дезамет». Водночас, творці ЦПО подумали й про людей, які працюватимуть і житимуть у цій місцевості — і побудували повноцінний житловий квартал зі школою, басейном, кінотеатром, їдальнею, шпиталем... Отже, тут постало зручне, якісне місце для життя. А потім наступні мрійники теж робили тут цікаві і якісні речі.
Для мене і для мого друга це стало натхненням...
Отже, Марцін Курнік зі своїм другом придумали зробити щось, що переконає молодих людей не покидати село і відбувати до міста, щоби там здійснювати свої мрії, що покаже їм, що можна реалізувати себе також в селі... І так у місцевій недіючій школі, влаштували музей і запустили ще декілька інших проектів.
— Ми розповідаємо про те, що відбувалося у нашій місцевості, про його локальну історію. Насамперед — про Центральний промисловий округ. Утім, наш музей не є і не буде великим, сучасним музейним закладом про цей округ — таким має стати в місті Стальована Воля, де розмістили найпотужніші фабрики. Наш Музей розповідей це в першу чергу колекція аудіо- та аудіовізуальних записів про історію заводу в Новій Дембі. Але у вас є також е архівні прес-матеріали, плакати, листівки, фрагменти польських документальних фільмів і кінохронік, це також фотографії. Водночас ми досліджуємо зміни в селі, яке помаленьку перетворювалося у містечко, а відтак — у місто, позаяк міські права Нова Демба отримала щойно шістдесят років тому.
При цьому, автори цієї ідеї не уникають і складних моментів в історії заводу. А вони ж — були, був час, після політично-економічної трансформації, коли виробництво майже припинилося... Нині у нього все добре, «Дезамет» працює, виготовляє військову техніку. Проте творців музею найбільше цікавлять початки підприємства і період, коли воно виготовляло т.зв. цивільну продукцію...
— Це були праски, котрими користувалися ледь чи не у кожному польському домі. Та не лише в Польщі. У нашій колекції є, для прикладу, медаль, яку виготовили з нагоди експортування одного мільйона прасок до колишньої Німецької Демократичної Республіки.. Тож скільки їх було в Польщі?... У нас виробляли двигуни до легендарних мопедів та мотоциклів польського виробництва, як-от «Комар», WSK, «Gazela». Уявіть собі, що мотоциклі з нашими двигунами тестували на Близькому Сході — вони проїхали пустелею маршрут у 8 тисяч кілометрів, і цього випробування не пройшли тільки шини.... У нас виготовляли малий трактор «Промет», двигуни для катерів, якими користувався відомий польський спортсмен, чемпіон світу Вальдемар Маршалек. А ще — ряд речей для домашнього господарства. У нас працювали знамениті дизайнери... До речі, одна з прасок нашого виробництва потрапила до варшавського Музею дизайну... Одним словом, ми хочемо усвідомити молодій людині, що вона може бути гордою з місцевості, у якій живе, з заводу, на якому працювали її діди або батьки.
Спочатку, як можна здогадуватися, місцеві жителі з недовірою поставилися до намірів створити музей — мовляв, а навіщо, а що там... Це змінилося після того, як вони прибули на відкриття виставки (але перед цим організатори до поштових скриньок на кожному житловому будинку вклали запрошення). Марцін Курнік каже, що в неабияке значення мав і той факт, що завдяки проекту віджили приміщення закритої школи... А також її стіни, на котрих з'явився мурал про початки діяльності ЦПО.
— Наш музей — працює на комерційних засадах, він має на себе заробити. І ми придумали спеціальні програми для наших відвідувачів — груп дітей і молоді. Це майстер-класи про те, як правильно розповідати — фотографією, коміксом, як будувати розповідь про подію у соціальній мережі, а для наймолодших (віком від трьох років) — це ретро-гри і забави, тобто ігри, у які грали їхні ровесники 100 чи 50 років тому. Отже, у нас можна цікаво провести 1,5 години, під час яких ми не лише самі розповідаємо, але й вчимо розповідати.
Якщо додати, що в місті Нова Демба, при місцевому виробництві ялинкових прикрас, працює ще дуже популярний серед дітей Музей ялинкової кульки, що, то стає зрозумілим, що Музей розповіді, що неподалік, у Розаліні, — може розраховувати на те, що в молодих туристів та їхніх опікунів буде ще один стимул для відвідин цієї місцевості. А про це теж йдеться.
Запрошуємо послухати звуковий файл.
Галина Леськів, Яна Стемпнєвич, Тарас Андрухович