Варшавою пройшла Хода пам’яті

Кілька тисяч осіб взяло участь у громадському відзначенні 70-ої річниці Волинського злочину. Урочистість у Варшаві розпочалася богослужінням у костелі св. Алєксандера. Польовий єпископ Війська польського Юзеф Ґуздек під час проповіді підкреслив, що умовою польсько-українського примирення є правда про ці події. Після богослужіння очевидці тогочасних подій, їхні діти, гарцери (пластуни) та мешканці столиці пройшли Ходою пам’яті на вул. Краківське передмістя з плакатами з назвами місцевостей, у яких вбили поляків. Наприкінці походу, священик Тадеуш Ісакович-Залєський звернувся з закликом до депутатів польського Сейму, які у п’ятницю планують голосування над резолюцією стосовно волинських подій, геноцид назвати геноцидом. Захід завершився концертом молодих артистів та презентацією фільму про волинський злочин.
Громадська хода була зорганізована у 70-у річницю кривавої неділі. 11-ого липня 1943 року українці напали на близько 100 польських селищ і убили кількадесят тисяч поляків. У рамках відплати у 1943-44 роки поляки вбили кільканадцять тисяч українців.

Л.З./IAR

Нагадуємо, Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 20 червня 2013 року, польський Сенат вжив окреслення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».