Мало яке, здавалося б, незначне питання, роздмухує дискусію навколо рівності статей так, як жіночі форми назв. Використання жіночих назв в іншому, ніж «медсестра» чи «прибиральниця» контексті до цих пір викликає розбіжності. Вроцлавські мовознавчині вирішили припинити цю суперечку: для цього вони опублікували «Словник жіночих назв польської мови» під редакцію д-р Аґнєшки Малохи-Крупи.
Проф. Ян Міодек у науковій рецензії до публікації пише: «Вроцлавські мовознавчині створили перший в історії польської лексикографії словник, у якому зібрані виключно жіночі назви, у лінгвістиці названі фемінітивами. (…) Ця вражаюча праця (…) йде назустріч сучасній полеміці на тему фемінізації мови».
Словник вийшов друком у видавництві Вроцлавського університету. На обкладинці, що зображує голову жінки у профіль, містяться вибрані жіночі назви: зокрема філантропка, фрілансерка, водійка, монархиня, гастроложка, психоложка. Це поєднання минулого та сучасного.
Звідки такий неоднозначний погляд на жіночі кінцівки слів? Історично жіночі форми широко використовували ще в міжвоєнний період. Жінки зі вченим ступенем доктора всюди представлялися докторками. Однак, пізніше по жіночих назвах проїхався каток комунізму, який ввів у моду манеру іменування жінок по-чоловічому.
Нині мовні консерватори запекло борються із жіночими назвами, хоча саме вони повинні бути їх найбільшими адвокатами. Цю роль на себе взяли організації, котрі виступають за гендерну рівність. Вони наголошують, що так само абсурдно називати жінок по-чоловічому, як й іменувати чоловіків «медсестрою» або «вчителькою».
«Словник жіночих назв польської мови» є не лише черговою науковою публікацією, але й також популяризацією жіночих назв, які у сексистському суспільстві підлягають семантичній деградації власне тому, що жінки займають гірші позиції у суспільстві, ніж чоловіки. Книга стане вагомим аргументом, зокрема для тих вікіпедистів та вікіпедисток, які ведуть невтомні бої з прихильниками чоловічого, комуністичного ладу у польській мові. Час робить своє – у широке використання ввійшло вже слово «депутатка», яке ще на початку 1990-их років викликало у декого сміх. Схоже станеться з іншими жіночими назвами, які декому нині звучать дивно.
natemat.pl/Т.А.