Президент Анджей Дуда на Ґданському вокзалі у Варшаві поклав вінок до меморіальної дошки полякам єврейського походження, котрих комуністична влада змусила виїхати з Польщі у 1968 році. Саме з Ґданського вокзалу ці люди почали покидати Варшаву.
Польський президент відкрив також у Варшавському університеті офіційні урочисті заходи, присвячені 50-й річниці протестів, зорганізованих студентами вишу у березні 1968 року.
50 років тому, 8 березня 1968, відбувся масовий протест студентів Варшавського університету проти скасування вистави «Дзяди» Адама Міцкевича у постановці режисера Казімєжа Деймека та відрахування з університету Адама Міхніка та Генрика Шляйфера.
Це стало початком так званих Березневих подій 1968 року або протестів молоді. Водночас політична криза, пов'язана з фракційною боротьбою всередині Польської об'єднаної робітничої партії, розігрується в атмосфері антисемітської і антиіммігрантської пропаганди.
Подією, що була стимулом для студентських протестів у березні 1968 року, стала так звана справа «Дзядів». Виставу різко розкритикувала верхівка комуністичної влади і 16 січня 1968 року Міністерство культури і мистецтв повідомило директору Національного театру про те, що з 1 лютого вистави будуть скасовані. Це призвело до невдоволення з боку молоді. 8 березня у дворі Варшавського університету відбувся мітинг, на якому зібралося декілька тисяч студентів. Проте, потім протест був жорстоко розігнаний міліцією.
Лідер Польської об'єднаної робітничої партії Владислав Ґомулка звинуватив у невдоволенні, що наростало в суспільстві, «сіоністів». Євреї були названі ним «п'ятою колоною», що призвело до їхньої масової еміграції з країни. Приводом стали події на Близькому Сході. У 1967 році, в результаті «шестиденної війни» між Ізраїлем і коаліцією арабських держав, Радянський Союз і ряд інших країн соціалістичного табору розірвали дипломатичні відносини з Тель-Авівом. У Польщі почалася кампанія проти «сіоністів». Вона дала можливість провести чистки всередині ПОРП, звільнити багатьох високопоставлених офіцерів єврейського походження та всіх, кого підозрювали в проізраїльських симпатіях.
У 1968-1969 роках приблизно 15 тис. євреїв та людей єврейського походження емігрували з Польщі. Серед них були, зокрема, приблизно 500 викладачів, 1000 студентів, а також журналісти, кінематографісти, письменники і актори. Також Польщу покинули приблизно 200 екс-співробітників комуністичної служби безпеки і військовослужбовців, відповідальних за сталінські злочини.
PAP/Т.А.