«Нехай цей вогонь буде символом єднання гарцерських сердець так, як єднаються серця поляків», - наголосив у вівторок, 18 грудня, президент Польщі Анджей Дуда, який спільно з першою леді Аґатою Корнгаузер-Дудою отримав від польських гарцерів Вифлеємський вогонь миру.
У вівторок скаути із Союзу польських гарцерів поділилися із президентським подружжям Вифлеємським вогнем миру. У церемонії в Президентському палаці у Варшаві взяли участь представники також інших гарцерських та скаутських організацій Польщі.
Гаслом цьогорічної естафети Вифлеємського вогню миру є слова «Вогонь, що єднає».
«Цьогоріч він приходить до нас, до Польщі, переданий словацькими скаутами під гаслом „Вогонь, що єднає”. Єднає гарцерів, але, звісно, у цей рік 100-річчя відновлення незалежності ми дивимося також на цей Вогонь як на вогонь, що єднає нас, гарцерів-поляків, не тільки тих, хто живе у Польщі, але також наших друзів у Литві у Вльнюсі, а також наших друзів на Волині в Україні, які цей Вогонь також беруть собі», - сказав президент Анджей Дуда.
«Нехай цей Вогонь буде символом єднання цих гарцерських сердець так, як єднаються серця поляків, бо цей 2018 рік, за 100 років після 1918 року, також є дуже важливим для усіх польських гарцерів, бо тоді об’єднувався гарцерський рух у Польщі, бо тоді саме гарцери були тими, хто ту свободу та незалежність для Польщі і для поляків виборов, гинучи на фронтах Першої світової війни, воюючи у Легіонах, це були початки скаутського руху, гарцерського руху у Польщі», - додав президент.
Аґата Корнгаузер-Дуда від свого імені та від імені президента побажала гарцерам веселих свят. «Аби ці свята були, передусім, здоровими, веселими, повними радості та проведеними у сімейному колі», - зазначила вона. «На наступний рік ми бажаємо багато ентузіазму та позитивної енергеїі, аби цей Вогонь нас насправді об’єднав за різдвяним столом, але не тільки», - наголосила перша леді.
Союз польських гарцерів проводить естафету Вифлеємського вогню миру від 1991 року. Польські гарцери традиційно отримують Вогонь від словацьких скаутів. Поляки, у свою чергу, передають його далі на схід: в Україну, Литву, Білорусь та Росію, на захід – в Німеччину, а також на північ – в Швецію.
PAP/Т.А.