Дебати напередодні роковин переговорів за Круглим столом
PR dla Zagranicy
Natalia Beń
05.02.2019 15:21
Переговори 1989 року вважаються однією з найважливіших подій у новітній історії Польщі, початком політичних перетворень
Оксфордські дебати у Президентському палаці, на першому плані – круглий стіл, за яким відбулися розмови 1989 року
PAP/Paweł Supernak
Напередодні 30-х роковин переговорів за Круглим столом, у Президентському палаці у Варшаві відбулися так звані оксфордські дебати, в яких взяла участь молодь. Тема зустрічі – «Переговори Круглого столу були єдиним мирним способом повалення комунізму в Польщі». Під час оксфордських дебатів заборонено ображати та висміювати представників протилежної сторони. Метою дискусії є обговорення якоїсь тези, а розмовляють її противники і захисники.
Президент Польщі Анджей Дуда нагадав, що переговори за Круглим столом довели до зміни державного устрою. Сьогодні Польща належить до Європейського Союзу і НАТО, і, за словами президента, круглий стіл став символом не лише політичних змін, але й способу вести розмови.
Прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький зазначив, що його погляди на переговори за Круглим столом пройшли еволюцію. Коли розмови тривали, нинішній очільник уряду ставився до них скептично, проте з часом доцінив їх результат: «30 років тому, коли починалися переговори Круглого столу, я належав до організації „Солідарність, яка бореться” і був палким противником того, щоб тоді розмовляти з комуністами. Але я помічаю й те, що завдяки цим розмовам вдалося збудувати нову площину діалогу і довести до демократизації нашого життя».
Матеуш Моравєцький визнав, що Круглий стіл розпочав лавину позитивних подій, проте, за його словами, зміни в Польщі відбулися завдяки активістам «Солідарності», які боролися за незалежність і демократію.
Переговори за Круглим столом почалися 6 лютого і тривали до 5 квітня 1989 року. Їх учасники узгодили, серед іншого, введення політичного плюралізму, легалізацію Незалежної самоврядної профспілки «Солідарність», свободу слова, незалежність судів, частково вільні вибори до Сейму, в яких опозиції гарантовано 35 відсотків мандатів, і вільна вибори до Сенату.
IAR,PAP/Н.Б.