Підставою до звернення стали факти подані британською газетою «Sunday Times», котра посилаючись на рапорт молдовського парламенту написала, що фонд отримав приблизно півтора мільйони фунтів від компаній втягнутих у відмивання брудних грошей.
Як подала газета, гроші були призначені на фінансування організацій, підозрюваних у співпраці з російською розвідкою, діяльність котрих дестабілізує країни, що знаходяться в опозиції до РФ.
Під час брифінгу в Сеймі Беата Мазурек наголосила, що беручи до уваги ці факти, Громадянська платформа повинна відповісти чи співпрацювала і співпрацює надалі з фондом Людмили Козловської. «Чи попри виявлені розбіжності політики Громадянської платформи продовжать співпрацю, чи все ж відгородяться від фонду?» – запитала політик.
Беата Мазурек також додала, що відповідь є важливою «не лише з огляду на статтю, котра з’явилась в британській газеті, але також з огляду на серйозні звинувачення, висунуті Агенством Внутрішньої Безпеки (ABW) пані Козловській результатом яких стала її депортація з території РП».
На переконання речниці Права і справедливості, громадська думка мусить «знати позицію тих, хто підтримував Людмилу Козловську і фонд "Відкритий діалог"». «Думаю, їм вистачить відваги відповісти на ці питання», – каже Беата Мазурек. Як пояснила вона, інформація опублікована «Sunday Times», є дуже важливою, оскільки свідчить про «нелегальне фінансування». «Діяльність даного фонду таємницею не є – вона повинна була призвести до урядового перевороту. Як виявилось, не лише у нас», - додала вона.
В серпні минулого року голову фонду «Відкритий діалог» Людмилу Козловську депортовано з Польщі в Україну. Польські органи внесли її в Інформаційну Систему Шенгену - SIS як персону нон-ґрата на території РП. Причиною такого рішення були сумніви щодо джерел фінансування фонду. Голова фонду «Відкритий діалог» Людмила Козловська та її чоловік, поляк Бартош Крамек, очільник комісії фонду, депортацію вважають репресією з огляду на діяльність, що вони вели в громадському полі, з-поміж інших - участь в протестах проти реформи судової системи. Нагадаємо, в липні минулого року у Фейсбуці Крамек опублікував 16 тез, що закликають до громадянської непокори правлячій коаліції Об’єднаних Правих в котрих допустив силові методи.
Заклик до політиків ЄС про спільний спротив і вимогу відміни заборони в’їзду в ЄС Людмилі Козловській з-поміж інших підписали екс-президент Лєх Валенса і Северин Блумштайн, Роза Тун, Міхал Боні, Томаш Лис, Ельжбета Бєньковська, Славомир Новак, Лешек Бальцерович, Радослав Сікорський, Міхал Щерба, Марцін Свєнціцький та Ришард Шнепф. Серед підписантів були також закордонні євродепутати. Вони домагались повернення українки «додому у Євросоюз», вважаючи найкращим методом надання їй громадянства однієї з країн-членів ЄС. В петиції польську владу звинувачено у використанні правових норм Шенгену з метою «політичного переслідування». Незабаром Людмила Козловська отримала право проживання в Бельгії.
Людмила Козловська походить з Севастополя, в березні 2014 року населення якого у референдумі проголосувало за приєднання міста до РФ. Опісля анексування Криму РФ, восени того ж року вона отримала російський паспорт.
IAR/O.C.