2012-й рік став багатим на виборчі кампанії у країнах Східної Європи. Десь виборчий процес проходив без ажіотажу, а десь викликав серйозну критику міжнародної спільноти.
Представники понад 10-ти громадських організацій з країн Східної Європи взяли участь у семінарі на тему спостереження за виборчими кампаніями в регіоні, який у Варшаві спільно провели польський Фонд імені Стефана Баторія та німецька організація Європейський обмін. Учасники обговорювали труднощі, з якими вони стикалися під час моніторингу виборів, а також створили єдину платформу, у межах якої будуть співпрацювати під час наступних кампаній.
«Найбільш демократичними виборами в Україні були, мабуть, парламентські вибори 1994 року. Після цього так чи інакше існує проблема маніпуляцій», - говорить Олександр Черненко, голова Комітету виборців України. Фальсифікації, які проводяться з результатами виборів над Дніпром, на думку експерта пов’язані не з недоліками законодавства, з його несумлінним виконанням:
- Ідеальних законів не буває. В Україні дуже часто за підсумками попередніх виборів, коли були фальсифікації, у законі ставлять певні «запобіжники», аби уникнути порушень в майбутньому. Але на наступних виборах з’являються нові методи та технології фальшування результатів. Тому – ідеальних законів не буває і бути не може. У демократичних країнах законодавство вирізняється лаконічністю та простотою, що забезпечує однозначність трактування. Але якщо є політична воля на фальсифікації – жоден закон її не зупинить.
Фальсифікація виборів – непроста справа і вимагає конкретного плану, говорить експерт. Технічно можна сфальшувати 1-1,5% голосів, вищі показники вимагають «брудної гри». Але зараз в Україні питання не в тому, скільки порушень було під час виборів, а в тому, якою буде реакція суспільства:
- Ми знаємо, що під час останніх виборів в Україні принаймні на двох десятках округів результати були сфальсифіковані. Але тільки на п’яти з них результати голосування визнані недійсними і оголошені перевибори, і то – немає певності, коли точно та на яких юридичних підставах вони відбудуться. Так, в Україні були фальсифікації, хоч й не так багато. Але ані комісії, ані суди цих фальсифікацій не побачили. Вони затвердили результати сфальсифікованих виборів! Сфальсифікувати вибори дуже важко, але це легко зробити. Коли правоохоронні органи, виборчі комісії та суди закривають на це очі.
Як зазначає Черненко, в Україні сформувалася гарна школа громадського спостереження. Хоча українці й надалі дещо більше довіряють висновкам міжнародних, західних місій. «Подібна ієрархія довіри існує і в Грузії», говорить Ніно Ломджаріа з Тбілісі, яка прелставляє організацію Міжнародна громадськість за чесні вибори та демокртаію:
- Дослідження, яке проводилося минулого року, показало, що грузини більше довіряють міжнародним, а не локальним організаціям. Можливо, це тому, що вони вважають їх більш впливовими. Інша справа, що у нас є кілька громадських організацій, які засновані політичними партіями, от об’єктивність їх праці і викликає запитання. Суспільство часом просто не може визначитися, кому зі своїх можна довіряти, а кому – ні.
Експерт з Грузії зазначає, що останні парламентські вибори в Грузії, хоч і отримали добрі оцінки міжнародних спостерігачів, однак теж були далекі від ідеалу:
- Я би хотіла наголосити на відмінностях у проведенні передвиборчої кампанії та самого дня виборів. На жаль, кампанія була кроком назад, якщо казати про розвиток демократії: сотні випадків тиску на опозиційних активістів, десятки випадків арештів, правляча партія використовувала адміністративний ресурс. Щодо дня голосування, то його результат був несподіваним, не приховую – ми сподівалися фальсифікацій, але на щастя обійшлося без них. Влада дотрималася процедур, передбачених законодавством. Тому вибори у Грузії у вузькому розумінні цього слова я б назвала кроком вперед у демократичній трансформації.
Ніно Ломджарія задоволена, що останні вибори в Грузії показали зростання громадянської свідомості:
- Якщо порівняти явку на попередніх парламентських виборах та на цих, то у 2012-му вона зросла з 53 до 61%. Громадяни усвідомлюють важливість участі у виборах, стають більш активними. Головна причина – політичне середовище стало більш конкурентним, плюс імпульсом став скандал з умовами утримання в’язнів у грузинських тюрмах. Також суспільство почало звертати більше уваги до того, чи чесно хтось виграв вибори.
Штефані Шіффер, яка представляє організацію Європейський обмін з Берліна, підкреслює, що для розвитку демократії у Східній Європі дуже важливо, аби спостереження за виборами проводили не тільки ОБСЄ та євросоюзні установи, але й представники громадянського суспільства:
- Останніми роками ми зауважили існування різних тенденцій у Східній Європі. У деяких країнах виборчі процеси розвиваються позитивно, наприклад у Грузії та Молдові. На іншому полюсі – Білорусь та Азербайджан, там ситуація викликає велике занепокоєня. Під час виборчих кампаній в Україні та Росії було багато випадків порушення законодавства. Технології, завдяки яким влада маніпулює результатами виборів, змінюються. Тому співпраця між громадськими організаціями з різних країн Східної Європи дозволила б підняти рівень спостереження за виборами. Обмін досвідом між експертами з Євросоюзу, країн Східного партнерства та Росії позитивно вплине на якість виборчих процесів на пост-радянському просторі.
З метою забезпечення постійної співпраці на семінарі у Варшаві експерти створили Європейську платформу за демократичні вибори. Платформа є об’єднанням 13 громадських організацій з Євросоюзу, 6 країн Східного партнерства та Росії. Вона почне працювати вже в наступному році на президентских виборах у Грузії, Вірменії та Азербайджані, долучиться до моніторингу виборів мера Києва та єдиного дня голосування в Росії. Для роботи платформи учасники планують випрацювати спеціальну методологію:
- Ми безумовно сприраємося на методологію, яку використовує наприклад ОБСЄ, та принципи Декларації про міжнародне спостереження за виборами. Одночасно – у Східній Європі влада часто використовує свої, особливі методи фальсифікації виборів, тому ми маємо розробити свої підходи, які б дозволили їх викрити. Тому наш підхід закладає міжнародні стандарти та динамічний обмін досвіду всередині регіону. Ми розуміємо, що в деяких міжнародних місіях часом є спостерігачі, схильні ліберальніше оцінювати виборчі кампанії в одних країнах, натомість гостро критикуючи в інших. Ми, як представники громадянського суспільства, вважаємо, що подвійні стандарти є неприпустимими. Політичні обставини не можуть впливати на оцінку виборів.
Штефані Шіффер закликає не драматизувати ситуацію, що Європа, поглинута кризою, забула про своїх східних сусідів: «Зовнішня політика Євросоюзу як цілісності тільки формується, і Східна Європа є для неї приорітетом. Для Брюсселя істотним є стан розвитку демократії у цьому регіоні. Європейці були б раді, якщо громадянське суспільство стане більше впливати на політичні процеси в регіоні».
Олена Бабакова