Останні місяці показали, що українська влада зацікавлена в проведенні реформ, що наблизять Україну до Євросоюзу. Однак остаточне рішення, чи підписувати з Києвом Угоду проасоціацію, прийняте буде лише у жовтні. Такими є підсумки зустрічі «Євросоюз-Україна: час провести розмову», що у середу пройшла в Брюсселі. Про інші деталі заходу розповів один з його організаторів, євродепутат Павел Залєвський.
У Брюсселі пройшла чергова зустріч на тему поступів у процесі євроінтеграції Києва. Чи могли б Ви окреслити коло її учасників та основні теми, які обговорювалися?
- Це була дискусія, організована євродепутатом Дейвідом Кемпбелом з фракції Консерваторів та реформаторів Європейського Парламенту, колишнім президентом України Віктором Ющенком та мною як представником фракції Європейської народної партії. Модератором дискусії виступив колишній міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер. Участь у заході взяли представники всіх фракцій Європарламенту. Фактично, це був своєрідний моніторинг, як окремі фракції Європарламенту оцінюють поступи України на шляху до підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
У лютому, після проведення саміту Україна-ЄС, багато європейських політиків стверджували, що Україна має час найпізніше до кінця травня, аби реалізувати вимоги Євросоюзу необхідні для підписання Угоди. Зараз вже маємо початок червня, деякі реформи над Дніпром насправді розпочалися, проте інші проекти ще не отримали логічного завершення. Чи Європейський Парламент тепер схильний дати Києву більше часу?
- Євросоюз звісно має щодо України низку очікувань, вони кілька місяців тому були представлені комісаром Штефаном Фюле у Києві. У травні ЄС оцінив, як просувається реалізація цих вимог, і в результаті Єврокомісія попросила Раду ЄС про мандат на підписання Угоди про асоціацію з Україною. Наразі в Євросоюзі існує згода, що остаточне рішення підписувати чи не підписувати Угоду буде прийняте восени, найімовірніше в жовтні. Що стосується позиції Європарламенту, то тут спостерігаємо відмінності у підході різних фракцій. Всі євродепутати погоджуються, що асоціація є важливою як для України, так і для ЄС, проте різні голоси лунають у справі оцінки поступів Києва на шляху євроінтеграції. На зустрічі у середу всі учасники погодилися, що Київ останнім часом демонструє певні успіхи, однак не всі вважають темп реформ задовільним. Тобто, Україна є на добрій дорозі, у неї ще є час завершити необхідні реформи. Чи запроваджені зміни будуть достатніми, аби підписати асоціаційну угоду – дізнаємося в жовтні.
Нещодавно фракція партії Батьківщина у Верховній Раді України проголосувала за резолюцію, згідно з якою члени фракції зобов’язуються не голосувати за так звані євроінтеграційні закони, допоки на свободі не опиниться екс-прем’єрка Юлія Тимошенко. Як європейські політики оцінили це рішення?
- Цю резолюцію оцінюють по-різному. З одного боку, чути голоси зрозуміння, адже більшість політиків в ЄС вважає, що арештування Юлії Тимошенко мало політичне підґрунтя. Тому логічно розглядати ув’язнення Юлії Тимошенко як перешкоду на шляху підписання Угоди про асоціацію. Але з іншого боку, під час зустрічі 5 червня можна було почути думки, що тільки інтеграція України з ЄС може привести до звільнення Тимошенко. Я вважаю, що підписання Угоди збільшить вплив Євросоюзу на Україну, і в результаті екс-прем’єрка абсолютно логічно буде звільнена. Я також на 100% впевнений, що непідписання Угоди про асоціацію може призвести до такої ситуації, коли Юлія Тимошенко буде й надалі перебувати у в’язниці. Мені здається, на це останнє твердження важко знайти контраргументи.
Керівництво України традиційно не хоче робити остаточного вибору між Сходом та Заходом, і обіцяє, що Київ буде співпрацювати з Митним союзом як спостерігач у цій організації. Чи у Брюсселі не сприймають такий вибір як суперечний з євроінтеграційними прагненнями?
- Звісно, ми розглядали питання українсько-російських відносин. Адже Росія не приховує, що їй залежить на тому, аби хоч якось втягнути Україну до Митного союзу. У цій сфері євродепутати дотримуються приблизно однакових поглядів. Ми розглядаємо асоціацію з Україною у категоріях стандартів кращого життя, які можуть поширитися з Європи на Схід, а не в категоріях геополітичних. Ми розуміємо, що геополітично, хоча б зважаючи на російські військові бази в Криму, Україна пов’язана з Росією. Європейцям не йдеться про те, аби Київ зірвав усі контакти з Москвою, а йдеться про розповсюдження європейських стандартів державного управління. У 1989 році Польща та Україна мали приблизно однаковий рівень ВВП на душу населення, сьогодні польські показники є в чотири рази вищими від українських. Першопричина цього в тому, що ми відразу розпочали процес запровадження європейських стандартів. Завдяки підписанню Угоди про асоціацію громадяни матимуть більший захист своїх прав, поліпшаться умови для ведення бізнесу. Чи це не відповідає інтересам Росії? Мабуть, це риторичне питання.
Ви згадали, що у зустрічі в середу участь взяв колишній президент України Віктор Ющенко. Останніми роками він мало присутній в українському політичному та медіа-дискурсі. Які погляди на українську євроінтеграцію Ющенко презентував у Брюсселі? І як він ставиться до того факту, що найбільший поступ у відносинах Україна-ЄС однак відбувся не за його каденції, а за часів Віктора Януковича?
- Мені важко говорити від чийогось імені, проте можу розповісти про свої враження від останнього виступу Ющенка у Брюсселі. Мені здається, що після того як Ющенко перестав бути президентом, він вважає підтримку України на міжнародній арені своєю справою честі. Адже він і за часів свого прем’єрства, і за часів президентства наполягав на важливості інтеграції України з ЄС. Вважаю, що Ющенко сьогодні має право говорити про ці речі на Заході, тим більше що в усьому світі його знають як лідера помаранчевої революції. У середу Віктор Ющенко наголосив, що асоціація сьогодні є головною річчю у відносинах України з ЄС, що це умова для доброго життя українців у майбутньому. Екс-президент Ющенко також висловив погляд, що листопад цього року є єдиним, унікальним шансом для його покоління українських політиків. І якщо зараз цей шанс змарнувати, то другий такий з’явиться нескоро. Думаю, Ющенко підтримує всі кроки президента Януковича, які сприяють процесу зближення України з ЄС.
Про оцінки українських реформ у Брюсселі та про перспективу підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС ми говорили з Павелом Залєвським, євродепутатом від партії Громадянська платформа, членом фракції Європейської народної партії в Європарламенті.
Олена Бабакова