63 закордонні візити та зустрічі з понад 90 іноземними політичними лідерами на польській землі – так виглядає баланс трьох років президентства Броніслава Коморовського, який склав присягу глави Польщі 6 серпня 2010 року. У цій передачі ми поговоримо про українські аспекти закордонної політики президента Польщі.
Європейська інтеграція Києва
Президент Польщі вже декілька років наголошує на важливості зближення Києва з Європою, і не лише наголошує, а й намагається діяти. У своїй тезі Броніслав Коморовський переконує не лише західних лідерів, а й самого президента України. Важко порахувати, скільки разів Коморовський зустрічався з Віктором Януковичем, навіть коли інші європейські лідери уникали зустрічей з українським очільником. Підписання Угоди про асоціацію ЄС – Україна, на думку президента Польщі, має стати однією з найбільш істотних подій 2013 року.
– Ми мусимо будувати свідомість та глибоке переконання, що це важливе для України, важливе для Польщі, але це також надзвичайно важливе для всієї Європи, для Європейського Союзу, – зазначив президент під час липневої зустрічі з послами Польщі в країнах світу.
Броніслав Коморовський залишається оптимістом і очікує підписання Угоди на саміті Східного партнерства у Вільнюсі восени цього року.
– Я бачу величезний прогрес в Україні у галузі виконання зобов’язань, які Україна взяла на себе. Не тільки у вигляді узгодження та парафування Угод про асоціацію, які є складними, та корисними для Європи та європейської економіки. Але також бачу прогрес у виконанні Києвом умов, необхідних для підписання цього документа, – заявляв президент у липні.
Однією з таких умов було звільнення ув'язнених опозиціонерів Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Останній у квітні вийшов на свободу, за неофіційною інформацією, після наполягання саме Броніслава Коморовського.
Важка спільна історія
Друге важливе завдання президента Польщі щодо України – це примирення сусідніх народів з нагоди вшанування жертв Волинської трагедії, 70-та річниця якої відзначається цього року.
– Правда, навіть тоді, коли вона болюча, ніколи не шкодить. Правда, повністю зрозуміла й відповідно пережита, може бути великим шансом, аби ретельні знання про тодішню драму стали фундаментом польсько-українського примирення. Ми не хочемо пам’ятати проти будь-кого. Хочемо пам’ятати, щоб жити мудріше й краще будувати польсько-українське сусідство і співробітництво, – заявив Броніслав Коморовський під час жалобних урочистостей у Варшаві 11 липня.
На жаль, остаточного примирення між польськими та українськими політиками цього року досягти не вдалося. Парламенти обох країн не прийняли спільної ухвали про братовбивчий польсько-український конфлікт 1943-44 років, так як це було у 2003 році, не відбулося також вшанування польських та українських жертв конфлікту за участі обох президентів.
Подібне взаємне вшанування жертв мало місце у 2006 році, коли Віктор Ющенко та Лєх Качинський відкрили пам'ятник-меморіал українцям вбитим поляками у селі Павлокома. Подібного жесту забракло цього року – вважає польський публіцист Лукаш Пєжина.
– Гасло «Павлокома» – тобто урочистості в польському селі, яке колись було українським селом, яке було придушене польським підпіллям, – нагадує журналіст.
Досі не прийнято тексту спільної декларації президентів на тему Волинських подій. Про причини зволікання місяць тому говорив радник Броніслава Коморовського Томаш Наленч.
– Дуже важливою є філософія заходів з нагоди 70-ї річниці Волинського злочину. Або готуються заяви, поведінка, які відповідають стану свідомості, історичних знань, потребам цим народів окремо один від одного. Або ж готуються тексти та дії, які мають зблизити два народи крізь ріку пролитої крові. Це філософія декларації польських та українських єпископів, і це також філософія декларації президентів, – заявив професор.
Про те, як вплинуло трирічне президентство Броніслава Коморовського на відносини Польщі та України ми розмовляємо з політологом, доктором Поморської академії у Слупську Петром Андрусечком (АУДІО).
Додамо, що після трьох років президентства Броніславу Коморовському як політикові довіряють від 65 до 70% громадян Польщі.
Запрошуємо послухати аудіо-матеріал
Анатолій Зимнін