Колись «найкращий учень у класі», тепер «неслухняна дитина», – такими епітетами європейські експерти кілька місяців тому нагороджували Молдову. Урядова криза у Кишиневі на початку року зменшила ентузіазм Брюсселя відносно європейських перспектив цієї країни. Відродити його намагається новий прем’єр Юріе Лянке, він 9 вересня відвідав Варшаву. Чи результативно?
Польщу з одноденним візитом відвідав прем’єр Молдови Юріе Лянке, котрий очолює уряд країни з січня цього року. Тоді повноваження склав Влад Філат, колишній прем’єр Молдови, з ним у Брюсселі пов’язували основні успіхи Кишенева на шляху до інтеграції з ЄС. Тому прихід нового керівника викликав у Європі деяке занепокоєння.
Лянке довгий час виконував обов’язки міністра закордонних справ та європейської інтеграції Молдови. Його програма як прем’єра: парафувати Угоду про асоціацію між Молдовою та ЄС, добитися скасування віз до Європи, зменшити енергетичну залежність від Росії, разом із сусідніми країнами врегулювати Придністровську проблему.
Юріе Лянке у Варшаві переконував польських політиків, що оптимістично бачить перспективи співпраці Молдови та ЄС, а нещодавні погрози з боку Росії не сприймає серйозно:
– По-перше, не думаю, що Ґазпром, Росія має якісь причини перекрити постачання палива до Молдови. Ми є надійним партнером. Ми сплачуємо всі свої рахунки. По-друге, Молдова це не тільки бенефіціант Ґазпрому. Подібно до України вона займає важливе місце у процесі транзиту російського газу до Європи. Так, в нас немає актуалізованого контракту. Але вони потребують нашого ринку, а ми їхніх ресурсів. Для Росії це двосторонній інтерес. По-третє, ми вже зараз працюємо над проектом диверсифікації поставок енергоресурсів до Молдови.
Прем’єр також додав, що на відміну від України Молдова не настільки залежить від експорту своїх товарів на російський ринок – протягом останніх років головним торговельним партнером Кишинева є Євросоюз. Лянке подякував Польщі за підтримку євроінтеграційних прагнень Молдови та всієї ініціативи Східного партнерства. На його думку, країнам Східної Європи варто було би поглибити співпрацю між собою та разом вести діалог з ЄС:
– Що ми маємо зробити, аби побудувати міцніше співробітництво між країнами Східного партнерства, як організувати співпрацю між нашими країнами та ЄС – ці питання я зараз розглядаю. Кілька тижнів тому я відвідав північні регіони Молдови, і ми говорили про потребу збудувати новий міст через Дністер. Це б допомогло поліпшити процес пересування людей та економічні відносини між Молдовою та Вінницькою областю України. Але звідки взяти гроші? Наш бюджет лімітований, український, я так думаю, теж має інші пріоритети. Молдовський та український уряди могли б разом просити про дофінансування євросоюзні структури в рамках проекту Східного партнерства. Кишинів та Київ можуть отримати більше вигоди від того, що разом намагаються інтегруватися з Європою. Я також сподіваюся на активну роль України у вирішенні Придністровського конфлікту.
Зустріч прем'єрів Польщі та Молдови у Варшаві, 9 вересня 2013 р. /PAP/Paweł Supernak
Загалом, прем’єр Молдови позитивно оцінює темп реформ у своїй країні, наголошує, що кожне міністерство має європейських консультантів у справі реформ, а парафування Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі вважає майже певною справою. Не так однозначно все сприймає аналітик Центру Східних досліджень з Варшави Вітольд Родкєвич:
– Колись новий уряд Влада Філата у 2009 році обіцяв, що питання лібералізації візового режиму до ЄС для громадян Молдови це справа 2-3 років. Минуло майже 5, а візи досі є. За цей час західноєвропейські суспільства стали тільки більш консервативними відносно мігрантів, популярності набирають параноїдальні настрої щодо вихідців з інших країн. Ці настрої існують переважно щодо громадян «країн третього світу», але рикошетом вони відбиваються на Молдові. Це політичне питання навряд чи вдасться розв’язати найближчим часом незалежно від поступу реформ законодавства в Кишиневі. Тим більше, що у випадку Молдови існує аргумент – ця країна не контролює всю свою територію. Між Молдовою та Придністров’ям досі немає реального кордону. Чиновникам у Брюсселі буде важко з цим погодитися.
Хоча, на думку Родкєвича, шанс на парафування Угоди про асоціацію між Молдовою та ЄС є доволі непоганим:
– Про це краще питати того, хто займається аналізом політики Брюсселя, адже парафування Угоди залежить від політичної волі Європи, а не змін у Кишиневі. Думаю, що у випадку Молдови Угода буде парафована. З боку ЄС бачимо значне, навіть чисто бюрократичне зацікавлення, аби мати хоч якісь успіхи у закордонній політиці. У столиці Об’єднаної Європи парафування чи підписання подібних документів вже вважають досягненням певної політичної мети. Скажу так: шанс Молдови на парафування Угоди є набагато більшим, ніж України на підписання.
А ось хто не сумнівається у європейському майбутньому Молдови, то це представники молодого покоління. Вадім Война, який кілька років працював у молдовській місцевій адміністрації, а тепер очолює Товариство молдовсько-польської співпраці вважає, що цілі, які окреслив прем’єр Лянке, можна осягнути протягом найближчих років:
– Європейська інтеграція та наступне підписання Угоди про асоціацію буде дуже корисним для Молдови. Для молоді це в першу чергу можливість закінчити навчання в європейських університетах. Для економіки відкритий європейський ринок це стимул до модернізації. Звісно, є проблема з еміграцією молоді, але якщо у країні проводитимуться реформи, то колишні мігранти повернуться або з фінансовим капіталом, або з освітнім, і це прискорить інтеграційні процеси на рівні суспільства. Взагалі, молодь у Молдові оцінює нового прем’єра позитивно, він є професіоналом, тому й покладаємо на нього великі очікування.
Зараз Молдова поряд з іншими країнами-учасницями програми Східного партнерства: Білоруссю, Україною, Грузією, Вірменією та Азербайджаном готується до Вільнюського саміту у листопаді. На ньому передбачається підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, а також парафування текстів подібних угод з Грузією та Молдовою. Нещодавно поряд розглядалася також угода з Вірменією, але президент країни Серж Сарґсян минулого тижня заявив про бажання Єревана інтегруватися не з Європою, а з Митним союзом.
Олена Бабакова