Не встигли у Брюсселі заявити, що продовжують санкції проти Росії, як інші тривожні для РФ новини почали надходити з Заходу - вже три країни оголосили про арешт російської держвласності на своєму терені.
Судові пристави у Бельгії, Франції та Австрії займають все майно, яке належить російській державі, поза майном диппредставництв, через відмову Росії виплачувати компенсацію колишнім акціонерам компанії ЮКОС. Екс-керівники ЮКОСу - Платон Лєбєдєв та Михаіл Ходорковський - зазнали переслідувань з боку російської влади і виграли позови проти Кремля у Європейському суді з прав людини та Міжнародному арбітражному трибуналі.
Все почалося вчора. Як стало відомо у середу ввечері, у Бельгії розпочався арешт майна усіх російських організацій, які мають державну форму власності. До списку потрапили майже всі великі банки, зареєстровані в цій країні, а також інші російські представництва, у тому числі майно РПЦ та державних ЗМІ. Виняток склали лише диппредставництва. У четвер вранці подібні повідомлення надійшли й з Франції, а ввечері - з Австрії.
Чому пристави почали арештовувати російське майно за кордоном – пояснює професор права Іренеуш Камінський, який працював у ЄСПЛ та декілька разів представляв у Страсбурзі польських позивачів:
- Треба звернути увагу на дві справи. Перша: ми ще до кінця не знаємо, на якій правовій підставі діють судові пристави у Франції та Бельгії. Чи їхні дії пов’язані з невиконанням Росією вироку ЄСПЛ, котрий у липні минулого року зобов’язав Москву виплатити колишнім акціонерам ЮКОСа 1,8 мільярди євро. Чи це дії зумовлені виконанням рішення Гаазького арбітражу, згідно з яким Росія по справі ЮКОСу має виплатити вже 50 мільярдів. У кожному разі, російська влада підважує обидва вироки і платити не хоче. Друга справа пов’язана вже безпосередньо з арештом майна. Арешт може бути накладений на будь-яке майно Росії за кордоном, яке не є майном диппредставництв, на терені тих країн, які визнають або юрисдикцію ЄСПЛ, а бо Гаазького арбітражного трибуналу.
Між іншим, у четвер стало відомо про арешт паризького майна російського пропагандистського каналу Russia Today. Арештована нерухомість та рахунки, які не пов’язані з виплатою зарплатні працівникам. Як довго такий арешт може тривати? Іренеуш Камінський зазначає, що все залежить від національного законодавства:
- Без сумніву, у випадку арешту майна Russia Today маємо справо з допустимою дією. Це державна спілка, вона перед лицем права у цьому випадку не відрізняється від будь-якого суб’єкта російського державного бізнесу. Щодо тривалості арешту – тут треба знати, як у кожній країні виглядає процедура реалізації вироків ЄСПЛ та Гаазького трибуналу. У випадку Страсбурзького вироку, Росія мусила протягом півроку підготувати план, як вона виплатить акціонерам ЮКОСа 1,8 мільярди євро. Цей термін минув. Так що повстає питання: чи арешт російського майна у випадку браку згаданого плану є дією згідною з правом, чи передчасною? Думаю, що події, за якими ми спостерігаємо зараз, є результатом самостійних дій акціонерів ЮКОСу і їх позовів до бельгійських та французьких судів, а ті у свою чергу визначали, що робити з російським майном на підвладній їм території у випадку невиконання міжнародного вироку.
Чи арешт майна країни за кордоном це дієвий захід? І чи були прецеденти. Коли такі кроки змушували країну виконувати рішення міжнародного суду щодо своїх громадян? Професор Камінський говорить, що так:
- Були одиничні випадки, коли країна, що програла перед ЄСПЛ, не хотіла платити. Я пам’ятаю справу кіпріотки грецького походження, котра через окупацію частини острова Туреччиною втратила доступ до свого майна. Трибунал визнав права жінки. Проте Анкара, побоюючись наступних позовів, відмовилася платити і повідомила, що буде очікувати на загальне порозуміння щодо прав власності греків на Кіпрі. Після арештів майна та тиску з боку ради міністрів ЄСПЛ Туреччина заплатила, але справа тривала кілька років. Що робити з Росією, якщо навіть після всіх арештів майна вона платити не захоче? Залишається крайній вихід – виключення з ґрона членів Ради Європи.
Нагадаємо, Європейський суд з прав людини у липні 2014 року присудив колишнім акціонерам ЮКОС компенсацію в 1,8 мільярда євро. Рішення набуло чинності 16 грудня. Протягом півроку Росія повинна була підготувати план виплат, але не зробила цього.
Рада Європи вимагала від РФ до 15 червня представити відповідний план по розрахунку з акціонерами, але в Міністерстві юстиції Росії виступили із заявою, що вважають рішення ЄСПЛ безпідставним.
Колишні акціонери ЮКОС також добилися для себе компенсації з боку Росії перед Арбітражним трибуналом в Гаазі, її розмір є більш вражаючим - 50 мільярдів. Це рішення Кремль також не визнає.
Олена Бабакова