Закон про посилення санкцій схвалено абсолютною більшістю – «за» було 419 голосів, а «проти» лише – 3. Їх встановлено за втручання Росії у президентські вибори в США та за її дії на території України. Обмежено можливість американського президента самостійно скасовувати санкції. Кожного разу на це потрібна згода парламенту. Введено також обмеження проти американських компаній, які беруть участь в проектах з участю Росії в енергетичній сфері. Санкції, ініційовані американським Конгресом, пройшли останній етап – тобто їх схвалила Палата представників. Після оцінки Сенату, про законопроект повинен висловитися президент США. За неофіційними повідомленнями, президент Дональд Трамп підпише закон, – відзначив польський експерт з питань міжнародної політики Ярослав Ґузи.
– Вже був сигнал з Білого дому, що буде згода, хоч спочатку існували застереження відносно введення санкцій, які обмежують свободу дій президента в сфері дипломатії. Білий дім хотів мати в цій справі вирішальне слово, але не вдалося переконати політиків Республіканської партії, а після деякого тертя до них приєдналися представники Демократичної партії. Отже, виглядає, що санкції просто будуть введені в дію: отримають підпис президента, тому що у випадку порозуміння обох партій немає шансів на президентське вето.
Приводом стремління США до загострення санкцій проти Росії є, зокрема, ситуація в Україні, – звернув увагу Ярослав Ґузи.
– Ситуація в Україні, є також справа Сирії. Зрозуміло, санкційний пакет стосується не лише Росії, бо враховано також санкції проти Ірану, а накінець проти Північної Кореї. Отже, можна сказати, це сигнал про те, в яких рамках Конгрес хоче бачити американську політику, політику президента відносно цих трьох країн, що проявляють агресію. У кожному випадку є інший привід, а якщо говорити про Росію, то початком дискусії про санкції – і американські, і євросоюзні – є ситуація в Україні.
Зміну ставлення Білого дому до питання санкцій проти Росії подібно пояснив колишній кореспондент Польського пресового агентства у Вашингтоні Томаш Залєвський.
– Проект закону змінено так, що додано санкції проти Північної Кореї, загострено санкції проти Ірану – опротестувати це було б незручно для Білого дому. Але, передусім, як можна почути й прочитати, – загострення санкцій відносно Росії має сильну підтримку обох партій, також Республіканської, і якби Трамп хотів поставити своє вето, ймовірно, його було б ухилено. Для цього потрібні принаймні дві третіх голосів і, мабуть, така більшість є. Оточенню президента про все це відомо, звідси й заява речниці Білого дому Сари Сандерс про підтримку жорсткої позиції стосовно Росії. Правдоподібно, Білий дім погодився з фактом, що санкції будуть загострені.
Схвалений Конгресом закон обмежує можливості президента Дональда Трампа і його представникам у розмовах з Росією, – додав Томаш Залєвський.
– Така ситуація існує вже давно: спроби скасування санкцій, які Трамп, ймовірно, здійснював на самому початку, – заблокували політики Республіканської партії в Конгресі. Традиційно, вони займають більш рішучу позицію щодо Росії, ніж представники Демократичної партії. Від початку Трамп у своїх висловлюваннях утримувався від критики Росії, заперечував її спроби впливати на результат американських виборів, а слідство у справі контактів з Росією називав полюванням на чарівниць. А з другого боку досить послідовними були заяви всіх його чільних радників – у справах національної безпеки Генрі Мак-Мастера, глави Пентагону Джеймса Меттіса чи навіть останнім часом уже призначеного Трампом директора ЦРУ Джона Помпео, що немає сумнівів – Росія намагалася впливати на вибори, пошкодити Гілларі Клінтон. У США це коментують так, що намагаючись діяти перед виборами, Росія перебільшила. Триває розслідування цієї справи і будь-які спроби пом’якшити санкції були б небезпечними для адміністрації, позаяк підтвердили б підозри про існування якоїсь домовленості між людьми Трампа і Москвою. На щастя для нас, позиція США у справі України не змінилася.
Разом з тим, польський експерт у сфері міжнародної політики Ярослав Ґузи вважає малоймовірним, що загострення санкцій проти Москви може принести заспокоєння ситуації в Україні.
– Я так не думаю. На мій погляд, у США досить реалістично оцінюють політику дотеперішніх санкцій і результати планованих обмежень. Безперечно, це справа постійного тиску на Кремль, надання чистого політичного сигналу, що не буде схвалення політики, яку Кремль розпочав навіть ще перед Україною – ми ж пам’ятаємо Грузію, коли США були безпорадними, а Європейський Союз – тим більше, великою мірою за своїм власним бажанням. Ключовим елементом, що унаочнив імперські стремління російської політики, стала Україна – і є реакція. Росія не змінила своєї політики, але санкції – діють, тобто справді шкодять Росії – у зв’язку із санкціями вона обмежена в деяких сферах свого функціонування.
Нові американські обмеження мають конкретний економічний і навіть модернізаційний вимір для російської економіки, стосуються зокрема обмеження трансферу новітніх технологій для добувної промисловості, – відзначив Ярослав Ґузи.
– Росія наче в пастці. Слід пам’ятати, що незважаючи на всі можливості російської сторони, в неї не вистачає сучасної технології у сфері видобутку газу. Зрештою, ця тема повертається від періоду холодної війни. Тодішні санкції стосувалися подій у Польщі після введення воєнного стану. Для Росії ці санкції стали сильним ударом – у неї не було можливості будувати газопроводи відповідного діаметру і пропускної здатності. Через факт, що це була американська технологія, європейські фірми були примушені приєднатися до санкцій, хоч і зовсім не хотіли. Не забуваймо цього, коли думаємо про європейську солідарність.
Як вважає Ярослав Ґузи, санкції, призначені проти Росії через її агресивну політику відносно сусідів, передусім України, мають свій результат.
– Можна сказати, що політика санкцій напевно задіяла в одному елементі. Тобто, загальмувала агресивну поведінку. Очевидно, українська держава консолідувалася, особливо її збройні сили. Проте, надалі імперська політика є раціональним рахунком витрат і користі і в цей момент жорстка позиція Заходу, особливо американська, за якою слідували санкції Європейського Союзу, але також, наприклад, Японії – ці санкції загальмували російську політику. Отже, вони мають свій результат. Величезний вплив мали елементи економіки, хоч тут позначилося й дешевшанння енергоносіїв, яке також було спричинене американською політикою – відкриттям можливості імпорту газу зі США.
У схваленому в США законопроекті передбачається також можливість санкцій проти компаній, які беруть участь у спорудженні газопроводу Nord Stream 2.
PR24/Н.Б.