Миротворці на Донбасі мають припинити гарячу фазу російсько-української війни та зрушити з місця мінські домовленості. Таку мету поставили перед собою українські та західні дипломати останнім часом. Українську ідею запровадження миротворчої місії високі представники США та генсек НАТО Єнс Столтенберг підтримали. Проте, реалізація такої ідеї потребує багатьох і тривалих зусиль і може розтягтися на роки, якщо не буде заблокована російською стороною, застерігають незалежні експерти.
Вперше тема миротворців на Донбасі прозвучала в устах президента України Петра Порошенка ще 2014 року. На свої великій прес-конференції в Києві 25 вересня 2014 року він категорично заперечив проти присутності миротворців на окупованих районах Донецької та Луганської областей:
«Не буде ніяких миротворчих контингентів. Бо досвід застосування миротворчих контингентів в Придністров'ї, в інших заморожених конфліктах призвів до того, що держава втрачає суверенітет над цими територіями. На території України жодних миротворчих контингентів не буде. Крапка».
Проте ця крапка не стала остаточною і згодом перетворилася на три крапки. Аж доки п'ятого вересня цього року президент Росії Володимир Путін у своєму публічному виступі на заявив, що Москва має намір внести на розгляд Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй резолюцію про розміщення миротворців ООН на лінії зіткнення на Донбасі. За версією Путіна, це необхідно для гарантування безпеки спостерігачів ОБСЄ в зоні бойових дій. Але вже 11 вересня, під час телефонної розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Путін раптово погодився на забезпечення охорони миротворцями спостерігачів ОБСЄ не лише на лінії зіткнення, а й в інших місцях, де спеціальна моніторингова місія ОБСЄ здійснює інспекційні поїздки.
У відповідь на це президент України Петро Порошенко заявив, що офіційний Київ виступає за "розгортання повноцінної миротворчої місії ООН на всьому Донбасі". Ця позиція України була озвучена Порошенком на засіданні Генеральної Асамблеї ООН 20 вересня і, за словами глави української держави, була підтримана президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом.
Чим же можна пояснити еволюцію Порошенка від категоричного заперечення проти самої ідеї запровадження миротворчої місії на Донбасі, до цілковитої зміни позиції і виступу з ініціативою запрошення такої місії? Відповідь на це питання, на думку деяких аналітиків, дав сам Петро Порошенко у своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН і на саміті Ради Безпеки ООН з проблем миротворчості:
«Трирічна війна з Росією спричинила більше ніж 10 тисяч убитих українців, 25 тисяч поранених та більше ніж 1,8 мільйонів біженців. Сім відсотків української території окуповано, 20 відсотків української економіки та промислового виробництва захоплено, знищено чи просто втрачено. Проте найстрашнішим є те, що Кремль свідомо обирає тактику поглиблення людських страждань. Є незаперечні факти того, що Росія створює, контролює та спонсорує тероризм на Донбасі», - сказав Порошенко.
Ще одним чинником стала зміна поведінки Росії, яка 2014 року поводилася далеко агресивніше, ніж тепер і намагалася відігравати одночасно і роль агресора, і роль миротворця, нагадав в інтерв'ю Польському радіо київський політолог Сергій Таран:
«Тоді Росія якраз хотіла таку собі "миротворчу" місію. Навіть "блакитні шоломи" з боку Росії підходили і Росія казала, що це буде миротворча місія і перефарбовувала власні танки у кольори миротворчої місії».
Офіційною позиція України залучити миротворців до вирішення проблеми війни на Донбасі стала ще 2015 року, коли Порошенко вперше виступив з такою ініціативою в ООН. Але тоді Росія була категорично проти цієї пропозиції.
Тепер ситуація змінилася не на користь Росії, зазначив екс-генсек НАТО Андерс фог Расмуссен, який нещодавно став радником президента Порошенка. З непритаманною дипломатам відвертістю 16 вересня в Києві він закликав Захід не панькатися з Кремлем а нарощувати тиск на Москву і говорити з нею виключно з позицій сили. Адже раптова згода Путіна на запровадження миротворців на Донбасі з'явилася саме тоді, коли почали ставати реальністю чутки про згоду Вашингтона надати Україні летальну зброю, - вважає Расссмусен.
Позиція Вашингтона з цієї проблеми залишається прагматичною і проукраїнською. Про це дав знати 16 вересня у Києві спеціальний представник державного департаменту США по Україні Курт Волкер:
«Процес втілення мінських домовленостей зупинився. Тривають дискусії щодо безпеки та втілення політичних кроків зі врегулювання, але насправді нічого не відбувається. Те, що Росія запропонувала миротворців – це крок вперед, оскільки до того Росія була категорично проти. Однак ті критерії мандату місії, що їх пропонує Росія, лише поглибили б конфлікт і можуть згодом розділити Україну, а не розв'язати конфлікт. Миротворча місія вздовж контактної лінії, захищала би миротворців а не людей. Вона не дала би доступу до українсько-російського кордону. Зараз відкритий шлях до діалогу та для узгодження справжньої миротворчої місії. Такої, яка би стала відповідальною за безпеку на всій території, контролювала українську сторону російсько-українського кордону і забезпечила охорону та моніторинг важкого озброєння. Я вважаю, така місія задовольнила би і решту вимог та відкрила би шлях до політичного врегулювання, до проведення місцевих виборів на Донбасі» – сказав Волкер.
Наразі ще немає жодного плану запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі, але сторони вже почали озвучувати принципи її створення та діяльності. Так заступник міністра з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука заявив в українській пресі, що кількість миротворців має сягати від 40 до 60 тисяч осіб. Всі вони мають бути представниками нейтральних держав і у складі місії не може бути жодного представника Росії, а також країн, які є її сателітами – Вірменії, Казахстану та інших.
Президент Порошенко заявив у Вашингтоні, що він проти будь-якого закріплення окупації Донбасу за допомогою механізмів миротворчої місії. А його представниця у Верховній Раді Ірина Луценко повідомила, що процедура запровадження миротворчої місії ООН може стати частиною законопроекту про деокупацію Донбасу.
Натомість Росія не бачить ніякого сенсу в розгортанні миротворчої місії ООН на російсько-українському кордоні, заявив в інтерв'ю ТАСС заступник міністра закордонних справ Росії Геннадій Гатілов. Він наполягає на тому, що Росія не є стороною в конфлікті на Донбасі, а значить "немає ніякого сенсу в розгортанні миротворців на кордоні," сказав він. 22 вересня прес-секретар президента Росії Дмітрій Пєсков нагадав, що за миротворчою версією Володимира Путіна, йдеться про гарантування безпеки місії співробітників ОБСЄ. А розміщення місії ООН на кордоні, за словами Пєскова, було би "врозріз із мінськими домовленостями".
Навіть якщо Заходу вдасться дотиснути Москву на згоду з українським планом миротворчої місії, її запровадження, як кажуть фахівці, може забрати кілька років. Адже ООН має виділити на це фінансування, зібрати відповідні військові сили та погодити все це з усіма зацікавленими сторонами. Та ще до того доведеться вирішити цілу низку важливих проблем, вважає політолог Сергій Таран:
«Далі будуть важливі деталі. Яким чином Україна отримає згодом контроль за тими територіями, де буде миротворча місія? Чи точно не буде скасування санкцій проти Росії, доки місія не виконає свою задачу? Чи не буде умова Росії про вибори на окупованій території ще до того, як Україна отримає над ними цілковитий контроль?».
З огляду на ці невирішені питання, деякі незалежні аналітики взагалі скептично сприймають майбутнє миротворчої місії на Донбасі. Так, на думку голови правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдана Яременка, це може бути просто великою політичною грою і Києва, і його міжнародних партнерів. А метою такої гри, як не виключає експерт, може бути намагання приховати неспроможність віднайти ефективне вирішення проблеми російської агресії проти України:
«Ніхто не озвучив плану, яким чином ця миротворча місія може повернути нам території. На сьогодні тема миротворців, це фактично відображення розчарування у попередніх підходах вирішення війни на Сході. Петро Порошенко не розуміє, яким чином можна воювати з Росією. Від перших днів перебування на посаді він шукає миру, шукає способів домовитись. Питання миротворців абсолютно непродумане, за ним немає жодної стратегії, жодного ширшого плану. Це рефлексія на ситуацію із неспроможністю виконати мінські домовленості».
Як кадровий дипломат, Богдан Яременко має власний погляд на стратегію визволення України від російської окупації. На його думку, офіційна стратегія Києва із гаслом "Проблеми Криму і Донбасу не мають воєнного вирішення" є помилковою. А найбільш доцільним він вважає шлях одночасних політичних, дипломатичних та воєнних зусиль з деокупації захоплених Росією українських територій.
Вільгельм Смоляк