На тлі посилення міжнародних санкцій проти Росії та узгодження позицій країн Заходу щодо проблеми врегулювання російської агресії проти України щораз частіше лунають заяви про очікування рішення ООН про міжнародну миротворчу місію на Донбасі. Водночас, навіть найбільші оптимісти визнають, що Кремль намагається згаяти час і виторгувати неприйнятні для Києва умови перебування миротворців на окупованих територіях.
Ідея запровадження міжнародної миротворчої місії з протидії російській агресії на Донбасі набула визнання, як єдино можливий механізм зупинки війни в цьому реґіоні. При цьому під озброєною миротворчою місією розуміються стандартні дії міжнародної спільноти зі запобігання міждержавних або внутрішніх конфліктів. 2017 року президент України Петро Порошенко висунув ідею введення миротворців на всю територію Донбасу. У відповідь президент Росії Володимир Путін зажадав щоби миротворці виконували або охорону спостерігачів ОБСЄ, або стояли лише на лінії розмежування "і ні на жодних інших територіях". Директор інформаційно-політичного центру "Перспектива" Павло Рудяков зазначив, що Київ вилучений з переговорів про формат і мандат миротворчої місії і що вона може стати зовсім не тим, чого від неї очікують в Україні:
– Мені хочеться вірити, що восени буде вже ухвалене рішення, буде ухвалена резолюція Ради Безпеки і ця ідея миротворчої місії ООН на Донбасі вже перейде у стадію практичної реалізації, а це, на жаль, лише один сценарій, один з можливих варіантів. Але, наскільки і у нас хто про це говорить, і за кордоном в тому числі, і в англомовному світі, зараз майже такий близький до консенсусу погляд на те, що це, по суті, ця миротворча місія — єдиний зараз варіант вивести процес мирного врегулювання з того глухого кута, в якому він опинився, в якому він перебуває зараз вже дев'ятий місяць поспіль. В 2015 році Петро Порошенко запропонував миротворчу місію і тому він зараз дуже слушно розказує: це — моя ініціатива, але тоді до нього ніхто не прислухався, так склались обставини, від нього незалежні. Потім цю ідею повторили інші люди, керівники інших держав. 5 вересня минулого року відбулась телефонна розмова між президентом Володимиром Путіним РФ і канцлером ФРН Ангелою Меркель, і після цього обидві прес-служби обох керівників заявили, що лідери двох країн, керівники двох країн, дійшли згоди щодо формату майбутньої можливої миротворчої місії. Після того ніяких заперечень цього не було, а коли Петро Порошенко каже, то він в цю миротворчу місію закладає ті речі, які йому потрібні з точки зору реалізації його планів, в тому числі, і стратегічних, скажімо, роззброєння цих незаконних збройних формувань на території Донбасу. Миротворці цим ніколи ніде не займались за окремими винятками, але то були зовсім інші ситуації. Тому ця миротворча місія потрібна, але вона, перше, ми не є суб'єктами переговорів щодо миротворчої місії, ми тільки пасивні, тільки очільник МЗС, президент, вони їздять і говорять, доводять до відома партнерів зарубіжних, що б ми хотіли там бачити, а переговори про місію ведуть інші країни. Німецький погляд узгоджується з Росією. Росіяни хочуть, щоби місія була лише на лінії розмежування. Ми хочемо, щоби вона була одразу на міждержавному кордоні. Німці запропонували компромісний варіант – спочатку місія буде на лінії розмежування. А впродовж 6 місяців просуватиметься до кордону. Раніше я був стриманим оптимістом і вважав, що до осені рішення буде винесено на рівень ООН, А зараз бачу, що це питання "висить" і вже не обговорюється 3 місяць. Бо формат "Волкер-Сурков" не працює.
Цей скепсис не поділяє виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов. Він впевнений, що Захід спроможний дотиснути Росію і переконати Путіна піти на поступки. А українські дипломатичні зусилля переходять у стан "підвищеної активності" і збирають підтримку ідеї запровадження миротворчої місії на Донбасі з боку ключових держав-сусідів:
– Були переговори в Туреччині, де турки заявили, що готові направити миротворців. Важливо, що це перший закордонний візит до Німеччини, до новообраного і новозатвердженого канцлера. Це теж у принципі нюанс, який також має значення. І тут я би сказав, вочевидь, що рішення щодо миротворців виходить на фінішний етап. Можливо, вже цього року ми вийдемо на якесь рішення. Анонсована зустріч у травні лідерів Франції, Німеччини та України, без російського президента, що означає, що є консенсус на Заході щодо розміщення миротворців на Донбасі. Росію будуть дотискати до прийняття цього формату. Анонсована зустріч Трамп-Путін можлива тільки в тому випадку, якщо Путін прийме всі ці умови. Бо Трампу потрібна перемога і сказати, що "я його дотиснув, я переміг".
Такі очікування підтримав і доктор філософії Євген Бистрицький. Він також переконаний у твердому курсі Заходу на приборкання агресивних апетитів Путіна і цілої кремлівської верхівки.
– Та система санкцій, якщо вона продовжуватиметься, то ми дійдемо до такого пункту, де Росія вимушена буде приймати рішення, не кардинальні звичайно, а рішення, скажімо, такі, які дозволяють ввести миротворчі сили на Донбас. В кінці-кінців, Росії не потрібен цей регіон – він розорений, абсолютно знищена інфраструктура, з населенням, яке теж з певними уже сумнівними способами поведінки. Я думаю, виснажена Росія піде на це. Треба бити в цю точку. Тому що це буде великий успіх і нашого президента, і України. Я думаю, що "Велика сімка" може робити промоцію цьому.
Більш скептично до цього налаштовані експерти, що мають досвід бойових дій і миротворчих операцій. Так генерал армії США у відставці й екс-командувач силами НАТО в Косово Веслі Кларк під час свого візиту до Києва минулої зими заявив, що зі свого досвіду врегулювання косовської проблеми він радить підтримувати тільки ефективні умови миротворців на Донбасі:
– Я не виступаю за цю миротворчу місію, якщо не запрацює глава 7 миротворчої місії, яка дає силам ООН право робити все, що потрібно. І здатність доїхати туди, куди їм потрібно, зокрема право перетинати кордон з Росією на деяку відстань. Можливо, ви не переконуєте Росію, тому і нема миротворчої місії. Що вони намагаються зробити – стабілізувати фронт, поставити ще одну дипломатичну перешкоду для протистояння, щоб Україна не змогла контролювати власні кордони. За мінськими домовленостями Україна має право контролювати свій кордон з Росією, але Росія не дозволить їхати Україні навіть на власний кордон. Отже, це несправедливо, це незаконно, і ми не хочемо, щоб миротворча місія блокувала б конкретно те, що є несправедливим та незаконним. У вас може не вийти переконати Росію, можливо, доведеться застосувати інші важелі. Найкращий спосіб переконати Росію - зміцнити економіку, політику та військову безпеку в Україні.
Миротворча місія не зможе розпочатися на окупованих Росією територіях Донбасу без згоди Москви. А що Москва не виявляє жодного інтересу з цієї проблеми, то й миротворці навряд чи зможуть ввійти на Схід України до кінця цього року, вважає заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука. Він не поділяє думки, що миротворці взагалі з'являться на Донбасі в найближчому майбутньому. Водночас, Тука вважає міжнародну миротворчу місію "найперспективнішим шляхом", який має привести до роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення перехідної адміністрації, організації виборів та інтеграції цих територій в єдиний простір України.
Найбільш критично налаштований до ідеї запровадження миротворчої місії директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД Сергій Пархоменко. Він заявив "Польському радіо", що сподівання на можливість переконати Путіна виявилися марними, а сама ідея миротворчої місії перетворилася на міф:
– Вона ніколи не була реалістичною, з огляду на те, що в Росії нічого не змінилося і допускати миротворців Путін не дозволить.
Пархоменко пояснив, що запровадження миротворчої місії може не вирішити проблему Донбасу, але точно зможе запобігти перекиданню в окуповану зону російських найманців і боєприпасів, що спричинить згасання воєнних дій, обстрілів позицій українського війська і напруженості в реґіоні. Натомість Москві потрібне цілком протилежне – дестабілізація ситуації на Донбасі і взагалі в Україні, вважає експерт. Він не вірить в те, що західні санкції зможуть змінити цю політику Кремля. Ембарго і санкції можуть демонтувати російську імперію, а зміни особистостей при владі нинішньої Росії не дадуть жодних відчутних результатів, вважає Сергій Пархоменко.
Вільгельм Смоляк