Об'єднавчий собор Української православної помісної автокефальної церкви 15 грудня започаткував створення єдиної релігійної організації православних в Україні і спричинив негативну реакцію Москви та Української православної церкви під омофором Московського патріархату. Повідомлення про перші переходи парафій цієї організації до нової церковної структури надходять на тлі нещадної критики з боку вірного Москві духовенства. Сателіти Російської православної церкви з числа православних церков інших держав також поспішили висловити свою незгоду з об'єднанням українського православ'я.
Об'єднавчий собор Української православної помісної автокефальної церкви став приводом для радості не лише для вірних цієї конфесії, а й для вірян інших релігій та атеїстів. На тлі війни на Донбасі та російської анексії Криму ця подія стала виявом консолідації українського суспільства перед смертельними загрозами, що постали для держави з боку Москви. Водночас, початок створення нової церкви стикається з новими викликами. Як бути зі служінням Української православної церкви під омофором Московського патріархату в Києво-Печерській та Почаївській лаврах, які належать державі? Як уникнути конфліктів між вірними нової та існуючої промосковської церкви в разі перерозподілу храмів? Як держава може захистити тих священиків Московського патріархату, які підуть до нової церкви? Президент України Петро Порошенко застеріг від радикальних кроків і силового вирішення цих проблем. Він заявив, що це буде на руку Росії, «тому що Кремль хоче, щоб у нас під час об'єднання почалася релігійна війна або, принаймні, пролилася кров».
До миру і єдності закликав і обраний предстоятелем нової української православної церкви Епіфаній, який збирається 6 січня отримати в Константинополі Томос – офіційний дозвіл на створення в Україні єдиної православної церкви:
- В цьому проміжку часу до Томосу ми будемо молитися, щоби Господь і надалі допомагав нам. Бо на Соборі не було багато представників Московського патріархату. Найперше ми маємо засвідчити нашу єдність. Щоб серед нас панував мир і злагода. Коли це побачать інші, я вірю, що вони прийдуть до нас і ми разом будемо будувати цю нову православну церкву. Ми готові прийняти їх з братерською повагою і любов'ю, забути всі образи, які були до цього часу. Якщо цього не забути, ми не зможемо перегорнути цю сторінку і писати новітню історію Української православної церкви. Треба будувати все на основі любові. Якщо буде любов, це приведе нас до єдності. Ворожнеча – це гріх. А гріх має властивість руйнувати, а любов – єднати всіх. У керівних органах нової церкви будуть брати участь представники всіх церков, що об'єдналися. Це відбудеться вже після отримання Томосу. Навіть згідно зі Статутом постійними членами Священного синоду будуть представники трьох церков, які взяли участь в об'єднанні.
В Об'єднавчому соборі взяли участь всі ієрархи Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви. Натомість, від Московського патріархату в ньому взяли участь тільки два митрополити, яких одразу звільнили з цієї структури і заборонили їм служіння. Керуючий справами УПЦ Московського патріархату митрополит Антоній заявив, що його організація не визнає результатів Об'єднавчого собору:
- На цьому соборі були об'єднані дві неканонічні структури. Це об'єднання двох розкольницьких течій, і тому для Української православної церкви рішення цього об'єднання не має жодного значення. Синод вимушений був ухвалити рішення відносно двох наших архієреїв, які, незважаючи на рішення архієрейського собору і Священного синоду, взяли участь у зібранні 15 грудня.
Тим часом, Вселенський патріархат позбавив предстоятеля української церкви Московського патріархату Онуфрія звання митрополита Київського. Раніше Константинополь, всупереч Москві та її православній філії в Україні, визнав канонічність церкви Київського патріархату і Автокефальної церкви.
Непримиренна позиція керівництва православних під омофором Московського патріархату є наслідуванням церковної політики Російської православної церкви, попри всі запевнення київських ієрархів щодо своєї незалежності від Москви, стверджують релігієзнавці. Одна з них, експертка з релігійної журналістики Алла Бойко зазначила, що це ставить таких ієрархів у невигідну ситуацію:
– З позиції релігієзнавства – вони перетворюються в секту. Секта – це не ганебне слово. Секта – це науковий термін і вони перетворюються в секту, вони закриваються від усього світу й ігнорують вселенське православ'я. І це треба пояснювати. Це треба доводити суспільству і вірянам церкви, структури, яка називалась Московський патріархат.
На тлі російської збройної агресії проти України об'єднання православних церков в Україні виходить далеко за межі внутрішньоцерковних подій, вважають українські політики і політологи. Саме цим вони пояснили участь в Об'єднавчому соборі президента України Петра Порошенка. Військові капелани Київського патріархату вже продемонстрували патріотизм і мужність, коли на лінії вогню несли втішення і духовну силу українським воякам. Тоді як священики російського православ'я заплямували себе зберіганням російської зброї в церквах на окупованих територіях і підтримкою ворогів України, зазначають політологи. Політичний експерт Валерій Димов вважає, що остаточне унезалежнення українського православ'я від Москви є запорукою стійкості держави в умовах війни і завдає удару агресивним планам Кремля:
– Зрозуміло, що вони, привласнивши собі назву «православ'я», зробивши її наріжним каменем своє ідентичності і знаряддям своєї експансивної політики, не можуть від цього відмовитись. Вся суб'єктність російської імперії базувалася на тому, що вони мають право диктувати свої умови, тому що вони називалися частиною православної цивілізації. Вони привласнили собі нашу назву, наші ікони і тому будуть чинити спротив, бо це – осиковий кіл у тіло російської імперії.
Але створення в Україні єдиної православної церкви дається взнаки не тільки конкуренцією з Росією і матиме й ширший вплив на міжнародні процеси, вважає Димов. Так, новостворена українська церква стає найчисленнішою в світі за кількістю прочан, що робить її впливовою силою в православному світі. Проте, цій церкві в майбутньому ще належить домогтися визнання її не лише Вселенським патріархатом, а й іншими православними церквами світу, серед яких не так багато зацікавлених у посиленні українського православ'я, вважає експерт:
– Ми посуваємо дуже потужні церкви. Не всі автокефалії – патріархії. Грецька церква не є патріархією. І тому грецькі священики посуваються в церковній табелі про ранги. Кіпрська церква, яка входить в пентархію – п'ять головних церков, теж посувається. Тому нам не треба педалювати ті речі, які на сьогодні не є значущими.
Більш важливим на сьогодні для об'єднання українського православ'я є досягнення внутрішньої злагоди, переконані всі опитані священики, експерти і політики. Вони впевнені, що згодом Україна буде визнана в православному світі. З цієї причини мало хто звернув увагу на невизнання слідом за Москвою Польською православною церквою результатів Об'єднавчого собору в Україні. Позиція цієї церкви пояснюється українськими експертами і релігієзнавцями її фінансовою і організаційною залежністю від Москви ще від часів існування Радянського Союзу і Східного блоку держав Варшавського оборонного пакту.
Вільгельм Смоляк