12 березня 1999 року Польща, Чехія і Угорщина, як перші країни з колишнього, так званого, східного блоку, вступили в НАТО. У 2019 році святкуємо 20-річчя членства Польщі в Північноатлантичному альянсі.
Треба підкреслити, що тодішнє розширення НАТО стало першим після падіння комунізму в Європі. Приєднання до НАТО не означало, що Польща відповідала вимогам, встановленим під час переговорів.
Найбільші перешкоди були пов’язані з дотриманням стандартів захисту секретності, що застосовуються в Альянсі; були проблеми зі знанням англійської мови серед офіцерів; а встановлення системи радіолокаційного розпізнавання, тобто так званої системи для автоматичного розрізнення своїх військ і озброєнь від ворожих «свій-чужий» тривало тоді, коли Польща вже була частиною Альянсу. Економічні проблеми початку XXI століття також затримували заміну пострадянської бойової техніки.
Але інтеграція цих трьох країн Центральної Європи започаткувала довгий процес розширення НАТО на наступні країни колишнього комуністичного блоку і держав, які свою незалежність будували після розпаду Радянського Союзу і розпаду Югославії.
У 2004 році до структур Альянсу приєдналися Болгарія, Естонія, Литва, Латвія, Румунія, Словаччина і Словенія. П’ять років пізніше - Албанія і Хорватія, а в 2017 році - Чорногорія. Тридцятою державою НАТО стане Північна Македонія, яка в лютому 2019 року підписала протокол про вступ.
Підполковник польської армії Рафал Ґризєвич згадував в ефірі Польського радіо, що він досконало пам’ятає всю транформацію, яку проходила Польща:
Р.Ґ.: Я пам’ятаю, як змінювалися структури, ми мали адаптувати польську армію до структур Альянсу, ми повинні були вивчити деякі процедури, які діяли в НАТО, змінювалося обладнання, військова техніка нашої армії. Усе це відбувалося також на основі нашого досвіду, який ми отримали, беручи участь у закордонних місіях. На початку були проблеми з мовою, був мовний бар’єр, але, фактично, Міністерство оборони подбало про відповідну підготовку, і сьогодні англійська мова - це інструмент, яким наші солдати володіють без перешкод.
Підполковник Рафал Ґризєвич наголошував: за роки пристуності в НАТО Польща не раз підтвердила, що можна на неї покладатися:
Р.Ґ.: Ми довели, що ми є надійним союзником, партнером не лише для спільних військових навчань, але й партнером до реалізації визначених завдань під час бойових місій. Це й Афнаністан, і місія в Косові та різного роду інші миротворчі, стабілізаційні місії, в яких ми брали участь. Армія Альянсу має нагоду практично перевірити наші можливості і вміння польської армії.
За словами підполковника, сьогодні серед молодих поляків зацікавлення армією є доволі велике.
Р.Ґ.: Зацікавлення польською армією дуже велике, натомість, польське військо має також великі вимоги. Міністр національної оборони визначив певні пріоритети, тобто: чисельність польської армії має збільшитися, армія повинна бути краще обладнана і озброєна, з сучасною військовою технікою, і вона має бути глибоко інтгрована в Альянс.
Реалізація визначених міністром національної оборони пріоритетів вимагатиме фінансових витрат, тим паче, що потреби армії великі. Міністр Маріуш Блащак переконує, однак, що безпека - це основа для уряду прем’єра Моравєцького:
М.Б.: Безпека дорого коштує, я це добре розумію, тому підготував фінансову базу, щоб була можливість реалізувати план технічної модернізації польської армії, передбачений до 2026 року. Цей план має динамізувати процес модернізації польської армії. За планом, до 2026 року ми витратимо 185 мільярдів злотих (понад 43 мільярди євро- ред.). Це рекордна кількість витрат на модернізацію нашої армії. Торік я підписав угоду з американською стороною про поставку до Польщі системи Patriot, була підписана угода на поставку високомобільних ракет HIMARS, це зброя, якої польська армія досі не мала. Це ракети з дальністю до 300-т кілометрів, що мають стримувати ворога.
Польська армія також конче потребує нових винищувачів, що вкотре підтвердила, чергова протягом останніх років, авіакатастрофа за участі винищувача МіГ-29. 32 винищувачі нового покоління – це і є термінова покупка польської армії. Міністр Маріуш Блащак запевнив, що міністерство має кошти на придбання нових машин:
М.Б.: Ми будемо купувати літаки п’ятого покоління. Це будуть літаки, які введуть польські повітряні сили в нову епоху, які значно підвищать здатності повітряних сил Польщі, помножать можливості літаків F-16, які ми маємо сьогодні. Це можливість керувати полем бою шляхом інтеграції різних видів зброї. Літаки п’ятого покоління - це ядро системи. Пострадянські літаки повинні бути вилучені з наших сил вже давно. Отже, ми вже розпочали переговори, що стосуються закупівлі нових літаків. Модернізація армії - це процес, іноді він не проходить так динамічно, як би ми цього хотіли.
Протягом 20 років присутності в НАТО Польща показала, що є надійним, вірогідним партнером. Членство Польщі в Північноатлантичному альянсі, як вказує президент Анджей Дуда, має значення не лише у військовому, але й у політичному вимірі:
А.Д.: Коли я був міністором у Канцелярії президента професора Лєха Качинського, і вирішувалася доля пристуності системи ПРО в Польщі, президент чітко мені сказав: цей момент, коли тут, на нашій землі будуть американські війська, американські військові об’єкти, буде таким моментом, коли весь світ насправді побачить, що тут вже немає російської зони впливу. Що це не є буферна зона. Бо якщо тут будуть американські війська, ми будемо частиною Заходу, і політично кожен в цьому переконається. І сьогодні так воно є.
У липні 2016 року Польща була господарем найбільшого в історії саміту НАТО. Під час зустрічі у Варшаві прийнято рішення щодо зміцнення східного флангу Північноатлантичного альянсу шляхом розгортання чотирьох батальйонів у Польщі та країнах Балтії. Сьогодні в Польщі перебуває приблизно 4 тисячі американських солдатів, що саме є частиною сил НАТО, розміщених на східному фланзі.
Влада у Варшаві хоче посилити присутність американських військ у Польщі та створити постійну військову базу США над Віслою.
Лідія Іванюх