Звільнення політичних в'язнів Кремля і українських військовополонених в Росії наражається на запеклий спротив московської влади попри зусилля Києва домогтися їхнього повернення додому. Офіційний Київ стверджує, що докладає максимальних зусиль для вирішення цієї проблеми і надає соціальний захист родичам потерпілих. Але правозахисники і родичі політв'язнів і полонених скаржаться на те, що ця категорія громадян і досі не захищена законом, а їхній статус юридично невизначений.
До дипломатичного тиску на Росію з метою звільнення українських моряків, що були захоплені минулої осені російським військом поблизу Керченської протоки, громадськість додає свій тиск на міжнародне співтовариство. Дочка старшого матроса Андрія Оприська з екіпажу захопленого росіянами катера «Нікополь» Ольга Оприсько, виступила в березні від делегації родичів українських моряків на Раді Безпеки ООН, присвяченій 5-літтю незаконній анексії Криму Росією:
– На такому майданчику наші слова, слова ріжних, мали інше значенні. Я побачила зовсім інше ставлення до цього інциденту, коли ми розповіли свої історії. Це ще один крок в нашій боротьбі за звільнення рідних.
Емоційний виступ Оприсько на Раді Безпеки доповнив дипломатичні зусилля України зі звільнення полонених українців, вважає один з організаторів поїздки родичів українських моряків до штаб-квартири ООН і проекту «Azov sailors women» Геннадій Курочка. Він вважає, що тільки міжнародний тиск може спрацювати в діалозі світу з російським агресором:
– Ще один варіант, це обмін. Але обмін зараз заблокований з цілої низки причин. Тому наша команда знайшла ідеальний підхід і саме промова Олі змінила всю логіку подій в Раді Безпеки, представники якої стали апелювати до її виступу і це підсилило позицію України в цьому органі. Ворог має колосальний ресурс з протидії Україні. В нас немає навіть тисячної частки такого фінансового ресурсу. Тому для нас мати голос в Раді Безпеки і взагалі такі події – це неймовірне досягнення. На не потрібні сотні мільйонів доларів, нам потрібна просто правда.
На відміну від більшості представників громадськості, перша віце-спікерка Верховної Ради України Ірина Геращенко виступила проти того, аби вважати українських полонених, заручників і політв'язнів Кремля «забутими живими». Вона заявила, що влада України щодня докладає зусиль для їхнього звільнення. Але справа не рухається через запеклу обструкцію офіційної Москви. На доказ цього, Геращенко навела випадок із нещодавні візитом до Києва російського омбудсмена Тетяни Москалькової, яка відмовилася обговорювати зі своєю українською колегою Людмилою Денісовою обмін полоненими і засудженими:
– Найскладніша ситуація з недопуском українських консулів відбувається з нашими кримчанами Олегом Сенцовим і Олександром Кольченком, яких Росія насильно паспортизувала і заявляє, що вони громадяни Росії. До них впродовж цих років жодного разу не допустили наших консулів. Пані Денісова навіть після домовленостей Путіна і Порошенка двічі їздила до Росії. Але російська влада вчинила з цими домовленостями, як і з Будапештським меморандумом. Денісову не допустили ані до в'язниць, де утримуються наші політв'язні, ані на суд над нашими моряками. Мокалькова, що прибула сюди, заявила, що в неї немає мандату займатися обміном засуджених в Україні росіян на українців. Це цікаво, тому що у Мінську українська сторона минулого разу 13 листів передала на Гризлова і російську делегацію з вимогою здійснити обмін, і уже цього року ми двічі передали списки 25 на 25. Ми чуємо від Гризлова весь час, що на це є мандат уповноважених - Денисової і Москалькової. Тобто у Російській Федерації одна рука не знає, що робить друга рука.
Попри запевнення Геращенко у зусиллях офіційного Києва зі звільнення полонених і намагання соціально захистити їхніх родичів і потерпілих, Володимир Фомічов, який повернувся з дворічного полону в самопроголошеній ДНР, каже, що стикнувся з непереборними проблемами з боку державних органів:
– До полону я був підприємцем. Тепер проблему з єдиним соціальним внеском не можу вирішити взагалі. Коли я повернувся з полону, виявилося, що я не заплатив купу боргів і пенсійних внесків. Я б їх заплатив, якби не був в полоні, а тепер не розумію, що з ними робити. Ще одна проблема – це адвокати в ДНР/ЛНР. Щоби слідкувати за ув'язненими в ДНР потрібен адвокат, щоби тримати зв'язок із родичами, щось йому передавати і слідкувати, щоби в'язень не був покалічений. ДНР створило єдину базу адвокатів, а наш сайт «Миротворець» цей список публікує і незрозуміло, що фактично робить їх зрадниками України. На незрозуміло, як нам працювати з адвокатами, щоби вони хоч трохи стежили за в'язнями.
Свою чергою, дружина цивільного заручника бойовиків Світлана Тимофеєва протестує проти дискримінації цієї категорії українців київською владою:
– Для держави мого чоловіка нібито не існує. Нема ані закону, ані статусу – нічого. Я зверталась до Міністерства у справах тимчасово окупованих територій, але моє звернення було відхилене, бо "не надала доказів політичної чи громадської діяльності" свого чоловіка. Про фінансову допомогу взагалі не йдеться, бо жодні папери з ДНР/ЛНР Києвом не визнаються, за винятком свідоцтва про народження, чи смерті. Мій чоловік хворий на вірусний гепатит і потребує спеціальної медичної і допомоги адвоката та іншого. Я хочу, щоби він і всі решта заручників на Донбасі були почуті, а їхні родини отримували допомогу, щоби ми не ходили з протягнутою рукою.
Всі ці проблеми мав би врегулювати закон про статус полонених і заручників, два варіанти якого вже подані на розгляд Верховної Ради, сказала координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак. Але, за її словами, депутати чомусь не поспішають розглядати ці законопроекти:
– Багато що зроблено, але потерпілі позбавлені правового статусу, а лікування звільнених з полону ДНР/ЛНР відбувалося в ручному режимі. Одних гарантій таким людям жоден документ не надає. Жоден документ не визначає критерії, чому ці особи є такими ж, як ув'язнені з політичних мотивів. Це створює цілу низку проблем для міністерства з тимчасово окупованих територій и міністерства закордонних справ.
Більшість опитаних переконана, що ухвалити закон про полонених і заручників депутатам завадили виборчі президентські перегони. Вони очкують, що після виборів депутати таки візьмуться за вирішення цієї проблеми.
Вільгельм Смоляк