Офіційний Київ намагається надати мінському процесу друге дихання. Призначений до складу контактної групи в Мінську екс-президент Леонід Кучма стверджує, що має план і нові ініціативи, що дозволять розблокувати мирний процес на Донбасі. Тим часом аналітики щораз частіше говорять, що реальні позитивні зміни тут будуть лише тоді, коли в цьому будуть економічно зацікавлені провідні міжнародні гравці.
Під час візиту до Канади в перші дні липня президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі Спеціальним представником Сполучених Штатів Америки з України Куртом Волкером. Він сказав йому, що Україна і далі віддана політико-дипломатичному шляху врегулювання того, що президент України назвав не війною Росії проти України, а "конфліктом на Донбасі". На доказ своїх намірів Зеленський навів "перезапуск" роботи українських представників у тристоронній контактній групі в Мінську, намагання реанімувати Нормандський формат і досягнуте на Донбасі, лінії зіткнення у Станиці Луганській, розведення воєнних сил:
- В Станиці Луганській відбулося розведення військ з обох сторін. Це, мені здається, перший крок до сталого припинення вогню по всій лінії розмежування, який відбувся завдяки розблокуванню мінського процесу. Я не хочу обіцяти, що завтра буде мир, що завтра ми приплинемо війну але з’явилася крихка надія на початок завершення гарячої фази війни ця надія з'явилася.
Із цим категорично не згідний голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Він нагадав, що розведенню сил має передувати припинення вогню по всій лінії розмежування:
- Відведення військ у Станиці Луганській – це неправильний крок. Бо навіть коли апелюють до якихось домовленостей, то там була ціла низка пунктів, і перший з них – це припинення вогню. У той час, коли вбивають наших військових кожен день, в той час, коли сьогодні сталася велика трагедія і загинули наші військові на передовій, була обстріляна медична "швидка".
Ці аргументи не діють на проросійські політичні сили. Близькі до партії "Опозиційна платформа "За життя!" політики заявляють, що візит їхнього лідер Віктора Медведчука, якого в Україні називають "кум Путіна", до Донецька і прямі переговори з лідерами самопроголошених республік дозволили вже наступного дня звільнити чотирьох українських полонених. Саме у фактичному визнанні сепаратистів і їхніх "республік", у переговрах із ними на рівних бачать проросійські політики вихід з війни на Донбасі. Натомість військовий експерт Олег Жданов вважає, що виконання політичної частини мінських угод означатиме повернення України в Радянський Союз. На його думку, розведення сил в Станиці Луганській засвідчить безперспективність виконання безпекової складової мінських угод:
- У нас немає можливості контролювати дії тієї сторни. Склад місії ОБСЄ на тій стороні дуже цікавий: там майже немає представників європейських держав. Там представники Росії, Казахстану і Білорусі. Вони тільки спостерігають, а наскільки Росія буде нам гарантувати виконання цих вимог… До речі, кажуть, що гарантуватимуть нам керівники самопроголошених республік. А хто вони такі? Хто їх визнав? Як вони можуть нам щось гарантувати? Щоби це стало першим кроком для чогось більшого, слід створювати механізми, які будуть жорстко контролювати і забезпечувати гарантії виконання обома сторонами всіх домовленостей і синхронізації кроків з їхнього виконання. Якщо ми не створимо такий механізм контролю – це все марна праця.
Зеленський також визнав, що Росія не демонструє доброї волі для врегулювання конфлікту: не підтримала запропоноване Україною "хлібне" перемир’я, в зоні конфлікту тривають обстріли, а на тимчасово окупованій території Донбасу обмежується діяльність спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. 2 липня на спільній прес-конференції з прем’єром Канади Джастіном Трюдо Зеленський заявив, що обраний ним невоєнний шлях вирішення війни на Донбасі має примусити Росію припинити ескалацію, встановити стале припинення вогню, забезпечити розведення сил та звільнення всіх українських полонених. Ще одним компонентом цього курсу президент України вважає "продовження санкційної політики".
Зрушення в мінському процесі, який остаточно забуксував останніми місяцями, сталися по тому, як представником в тристоронньої контактній групі в Мінську був призначений екс-президент України Леонід Кучма. Секретар Ради нацбезпеки й оборони України Олександр Данилюк пояснив цей вибір тим, що в Кучми була ціла низка нових пропозицій по Донбасу. Зокрема, Данилюк запевнив, що розуміє той глухий кут, в який зайшов мінський процес. В обмін на вимоги протилежної сторони скасувати економічну блокаду він зажадав відповідей на такі проблеми, як видача мешканцям окупованих українських територій російських паспортів, звільнення українських полонених, скасування рублевої зони в окупованих районах і так званої націоналізації українських підприємств. До цих вимог Києву слід додати ще й стартові умови, на яких мінські домовленості мали запрацювати від самого початку, вважає політичний аналітик Максим Маньковський:
- Давайте тоді вийдемо на ті кордони, які були прописані в мінських угодах. Нагадую, що є цілі території, що за тими угодами мають бути підконтрольними Києву, а зараз вони перебувають під окупацією.
Під час свого європейського турне наприкінці червня, президент Зеленський зустрічався із президентом Франції Емманюелем Макроном. За повідомленнями, Макрон виступив з ініціативою створити міжнародний фонд реабілітації Донбасу. Чимало українських експертів вважають, що на таку пропозицію можна пристати, якщо одним з донорів цього фонду буде Росія. А керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній переконаний, що міжнародні зусилля з відновлення інфраструктури зруйнованого війною Донбасу можуть стати стартовим майданчиком для подальшого мирного врегулювання:
- Де-факто "Мніськ-2" – це був договір про перемир'я, що дозволив припинити гарячу стадію війни, а зараз ми маємо вже виходити на мирний договір. Але тут без Росії нічого неможливо зробити. Правильний і логічний підхід – це переходити на мову грошей. Фонд відновлення Донбасу – це досить правильна ідея в першу чергу, для Євросоюзу. Вони втратили товарообігу з Росією приблизно третину. 2013 року був товарообіг 410 мільярдів, а зараз під 300 мільярдів. Росія також витрачається на утримання цих територій. Тож давайте ви будете менше витрачати, але хай відновлюються ці території. Україна теж частину вкладатиме, але меншу. Далі – безпекова функція, щоби була в першу чергу припинена війна. Тільки потім можна буде говорити про якісь наступні кроки: повернення кордону, або запровадження миротворців. Вибори за українським законодавством там наразі неможливі. Але Україні вигідно виходити з війни, бо віна виснажує нашу економіку більше, ніж Росію. В них гарні економічні показники, вони витримують ті санкції, що проти них запроваджені, ціни на нафту достатні, щоби поповнювати ними бюджет. До нас не будуть заходити жодні серйозні інвестиції, доки в нас буде війна.
На завершення свого візиту до Канади в перші дні липня президент Зеленський зустрівся з віце-президентом Світового банку з Європи та Центральної Азії Сірілом Мюллером. За повідомленнями, на цій зустрічі йшлося про підготовку великої приватизації в Україні і про очікування у вересні в Маріуполі інвестиційного форуму з відновлення Донбасу.
Вільгельм Смоляк