Польсько-українській господарчій палаті, яка діє у Варшаві, виповнилося 25 років. Колектив Палати має неабиякі заслуги для розвитку польсько-української економічної співпраці.
Тим часом, серед учасників нещодавнього варшавського Ukrainian Student's Weekend був і голова Польсько-української господарчої палати, екс-міністр економіки Польщі Яцек Пєхота. Тож перше запитання до пана міністра стосується польсько-українського торговельного обороту, адже останні статистичні дані, нарешті, вказують на зростання торгівлі з обох сторін:
– Дійсно, з минулого року ми маємо справу зі зростанням торговельного обігу. Ці дані свідчать про те, що українська економіка змінюється, Україна користується можливостями, що їх передбачає глибока та всеохоплююча зона вільної торгівлі. В українській економіці відбувається реструктуризація, змінюються напрямки в економічній діяльності.
Треба нагадати, – ще до Євромайдану Україна мала 40% торговельного обігу з Росією, на другому місці був Китай, а увесь Євросоюз був лише на третьому місці. Сьогодні все рішуче змінюється. Блокада з російського боку змушує українських підприємців до пошуку нових партнерів, нових ринків. А з другого боку, Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС надає доступ до європейського ринку. Українські підприємці досить інтенсивно вчаться євросоюзних правил, умов доступу до цього ринку. Це свідчить про величезний потенціал українських менеджерів чи українських підприємств.
Які інвестиційні перспективи обох країн?
– З українського боку ми маємо справу з малими інвестиціями, українці найчастіше інвестують в те, що є певне, стабільне, якщо можуть, то в нерухомість. Але важко сказати про якусь пріоритетну галузь. З другого боку, немає спеціального зростання інвестицій від польських фірм. Ми все ще маємо спотворений імідж України, все ще бачимо її через призму конфликту на Сході, економічної кризи й корупції.
Тим часом, коли для України вже не стало дилеми – чи Митний союз, чи Європейський Союз, з часу, коли Угода про асоціацію стала дороговказом для українських законів, Україна рішуче змінюється, її ринок все більш привабливий. Є приклад польських інвесторів, які мають дуже серйозні наміри, що пов’язані з українською вітровою енергетикою. Україна створила найвигідніші умови для розвитку відновлюваної енергетики.
Звичайно, є політичний ризик, але ж діє Угода про асоціацію, проєвропейський напрямок і в цих умовах і західні, і польські інвестори починають інвестувати у відновлювану енергетику, особливо – у вітрову.
Ми, зрештою, й самі, як Палата, маємо певний успіх залучення закордонних інвестицій в Україну. Щоправда, це був західний інвестор. Нас попросили організувати місію, яка дозволила йому ознайомитися із законами, ми зустрілися з усіма компетентними особами галузі, що й переконало іспанського інвестора до українського ринку.
Але добре, що вже є й польські інвестори і тепер кожна такого типу позитивна інформація про входження у даних умовах свідчить, що Україна змінилася і змінюється, тому нам залежить на тому, щоб почати будувати позитивний імідж України, тобто такий, який він є насправді.
Яцек Пєхота згадав також, як нещодавно Палата організувала візит до Варшави міністра енергетики та вугільної промисловості України Ігоря Насалика, – спостерігалося велике зацікавлення з боку польських підприємців і вони дуже позитивно сприйняли інформацію, яку почули від гостя. Тим часом, Україна і Польща ще тісніше співпрацюють у сфері постачання газу з Європи. Державна нафтогазова компанія PGNiG та Укртрансгаз уклали угоду, яка для України означає збільшення газової безпеки.
– Це дуже позитивний сигнал, що PGNiG добачає український ринок і хоче бути одним із гравців на ньому. А кільканадцять років тому PGNiG мав невдалу інвестицію в одну з компаній в Україні – у часи, коли змінювалися закони, існувала криза, і шаліла корупція, – тоді все зійшлося у негативний досвід, але часи змінилися, для PGNiG в Україні настали нові часи. Це один з добрих сигналів для інших.
Ви були сьогодні гостем на Ukrainian Student's Weekend у Варшаві, українських студентів у країні над Віслою стає все більше. Формується нова ситуація.
– Я не тільки гість, я був одним із засновників цього Об’єднання. Адже ідея об’єднати студентів з України, які навчаються в Польщі, народилася серед наших співпрацівників у Палаті і волонтерів, молодих людей, які допомагали нам під час різних економічних заходів. Тому й завдяки нашій допомозі Асоціація українських студентів у Польщі була зареєстрована і сьогодні починає розвиватися. Це важливо, щоб студентська молодь мала можливість допомагати одне одному і через організацію пізнавала польське сьогодення, польську точку зору і завдяки цьому могла співпрацювати з польськими роботодавцями. Ми працюємо зараз над такою програмою студентських практик. Щоб студент-будівельник мав практику не в кав’ярні чи в барі, а саме в будівельній фірмі. Ми в Палаті намагаємося підтримувати кожну ініціативу, яка служить будуванню польсько-української співпраці.
У Польщі навчається кілька десятків тисяч студентів з України. Чи вони залишатимуться в Польщі, чи реформи в Україні вплинуть на те, щоб вони поверталися вже з польським, європейським досвідом, – це вже друга справа. Головне, що це чудовий потенціал чудових людей і варто з ними працювати.
Для Польсько-української господарчої палати цей рік особливий, ювілейний:
– На урочистому вечорі під час Baltic Business Forum у Свіноусті ми почали відзначення ювілейного року. 25 років тому у Києві було створено нашу палату. Ми вручили першу нагороду, адже до ювілею Правління палати встановили 25 польсько-українських економічних булав. Першу з них отримав віце-міністр розвитку Єжи Квєцінський. Протягом наступних подій ми вручатимемо нагороди черговим лауреатам.
Саме у Свіноусті другий день ми присвятили проекту нашої палати – «Польсько-українській академії міст». Поляки, завдяки реформі самоврядування, мають неабиякий досвід. Багато польських міст, районів, повітів мають підписані угоди про партнерство з українськими місцевостями. У Польщі цим ніхто не переймається, ніхто не досліджує, скільки таких партнерств, яким змістом наповнюється обмін. Найчастіше така співпраця обмежується взаємними відвідинами з нагоди свята польського чи українського міста, інколи культурним чи молодіжним обміном і все. А в цій сфері можна було б багато зробити.
Підписаний Меморандум – це платформа для створення функціонального центру компетенції під назвою «Польсько-українська академія міст», яка розширить вже існуючі партнерські відносини органів місцевого самоврядування Польщі й України шляхом обміну практичним досвідом та здійснення навчання працівників органів місцевого самоврядування; передачі досвіду і новітніх управлінських і технологічних рішень, перевірених в органах місцевого самоврядування Польщі і комунальних спілках; презентації найкращої практики співробітництва з приватним сектором і фінансовими інвесторами органів місцевого самоврядування Польщі; підвищення рівня знань і практичних навиків працівників органів місцевого самоврядування в Україні в галузі управління.
– Академія міст вже веде підготовку польської участі у величезному Польсько-українському форумі органів самоврядування, який проходитиме у листопаді в Харкові. У Ряшеві ми проводимо Польсько-український форум аутсорсингу. Врешті, Польсько-Український форум адміністрації та бізнесу с/г і споживчої галузі у Львові. І відразу ж потім участь України у ІІ Центральному сільськогосподарському ярмарку, що відбуватиметься (30.11.2017 – 02.12.2017) на Ptak Warsaw Expo.
Разом з тим, ми розбудовуємо наш колектив палати, зростає кількість представництв, ми сьогодні маємо такі і в польських, і в українських регіонах. Наприкінці листопада відкриваємо представництво у Львові. Розвиваємося.
В.П.